Перейти до вмісту

Жозе Роберто де Олівейра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ф
Зе Роберто
Зе Роберто
Зе Роберто
Особисті дані
Повне ім'я Жозе Роберто де Олівейра
Народження 9 грудня 1980(1980-12-09) (44 роки)
  Ітумбіара, Гояс, Бразилія
Зріст 170 см
Вага 72 кг Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Бразилія Бразилія
Позиція атакувальний півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
1996—1997 Бразилія «Куритиба»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1998 Бразилія «Мірассол» ? (?)
1999 Бразилія «Жувентус» (СП) ? (?)
2000—2001 Бразилія «Крузейро» 3 (0)
2001  Португалія «Бенфіка Б» 11 (1)
2001 Бразилія «Португеза Деспортос» ? (?)
2002—2003 Бразилія «Віторія» 49 (12)
2004—2005 Японія «Касіва Рейсол» 18 (1)
2005  Бразилія «Віторія» 4 (1)
2005—2008 Бразилія «Ботафогу» 71 (14)
2008—2010 Німеччина «Шальке 04» 3 (1)
2009  Бразилія «Фламенгу» 25 (5)
2010 Бразилія «Васко да Гама» 24 (5)
2011 Бразилія «Інтернасьйонал» 15 (2)
2012—2013 Бразилія «Баїя» 26 (0)
2013 Бразилія «Фігейренсе» 7 (1)
2014 Бразилія «Бразильєнсе» 12 (1)
2015 Бразилія «Ботафогу» (РП) 15 (2)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Жозе Роберто де Олівейра або просто Зе Роберто (порт.-браз. José Roberto de Oliveira / Zé Roberto; нар. 9 грудня 1980, Ітумбіара, Гояс, Бразилія) — бразильський футболіст, атакувальний півзахисник.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Зе Роберто народився в місті Ітумбіара, штат Гояс. Вихованець «Куритиби», на початку кар'єри перебував у заявках «Мірассола» та «Жувентуса» (Сан-Паулу). У 2000 році опинився в «Крузейро», який пізніше того ж року віддав його в оренду одному з грандів португальського футболу, «Бенфіці». Однак не зміг там закріпитися, тому через півроку він виїхав із Португалії до Бразилії. Повернувшись у Бразилію, «Крузейро» домовився про трансфер гравця з «Португезою», яка незабаром продала його «Віторії». І саме у «Віторії», під час виступів у чемпіонаті Бразилії 2002 року, Зе Роберто вперше дебютував на національному рівні. Залишався в Леао Байяно до 2004 року, після чого його продали в японський клуб «Касіва Рейсол», де грав лише один рік і повернувся до червоно-чорних у 2005 році.

У 2005 році підписав контракт з «Ботафогу». Його контракт містив пункт, який дозволяв роботодавцю звільнити гравця, якщо той проявить недисциплінованість. В «Альвінегро» Зе Роберто став одним із визначальних гравців команди, яка виграла Лігу Каріока 2006, а також потрапив у номінацію на нагороду Craque do Brasileirão у тому ж році на позиції правого півзахисника. У 2007 році став ключовим гравцем у тактичній схемі тренера Куки, так званій Каруселі Альвінегро, яка виграла Трофей Ріо. Завдяки вдалим виступам зумів знову привернути увагу європейських клубів[1]. Однак проблеми з дисципліною, які проявилися під час Серії А 2007, призвело до його виключення з команди. Спійманий за розвагою в нічному клубі Салвадору після того, як попросив відпустку за станом здоров’я, Зе Роберто зрештою був відсторонений від вирішальної гри проти «Сан-Паулу», на той час двох найкращих команд чемпіонату Бразилії. Зазнавши поразки в цій грі, «Ботафого» продовжував демонструвати невдалі результати, і в підсумку Кука попросив керівництво повернути його до команди[2]. Зе Роберто повернули, але гравець не зміг повернути «Ботафого» в боротьбу за національний титул, незважаючи на вдалі виступи.

У серпні 2007 року представники гравця домовилися про перехід за 3 мільйони євро з «Ботафогу» до «Шальке 04». 4 січня 2008 року сторони оформили угоду, і Зе Роберто приєднався до німецького клубу[3][4]. Дебютував за «Шальке 04» 3 лютого 2008 року в переможному (4:1) поєдинку проти «Штутгарта», в якому відзначився голом на 90-й хвилині, лише через 33 секунди після виходу на футбольне поле замість Івана Ракитича. Після того, як Зе Роберто повідомив бразильським ЗМІ під час зимової перерви сезону 2008/09, що він не повернеться в Гельзенкірхен на до початку тренувальних зборів «Шальке», зрештою він виконав обіцянку і не повідомив про своє рішення «Шальке» безпосередньо. Клуб розцінив його дії як порушення умов трудового договору[5]. 12 грудня 2008 року орендований «Фламенгу» до кінця сезону. Зе Роберту провів свій перший матч за «Фламенгу» 4 лютого 2009 року, в поєдинку переможному (4:1) проти «Мескіти» на Маракані, в якому провів 72 хвилини. Через шість хвилин після виходу на футбольне поле відзначився своїм першим голом за нову команду[6][7] 21 жовтня 2009 року оголосив про своє бажання залишитися у «Фламенгу» й після закінчення терміну орендного договору. Після зимової перерви, 6 січня 2010 року, із запізненням повернувся до Гельзенкірхена[8].

У травні 2010 року домовився про перехід у «Васко да Гама», з яким підписав контракт, розрахований до липня 2011 року (починав діяти з серпня 2010 року)[9]. У січні 2011 року перейшов до «Інтернасьйоналя» (Порту-Алегрі), а через рік — перейшов до «Баїя». 29 серпня 2013 року, через декілька місяців після відходу з «Баїї», підписав контракт з «Фігейренсе». У 2014 році підписав контракт з «Бразильєнсе»[10]. У 2015 році прийняв запрошення «Ботафогу» (Рібейран-Прету)[11]. За «Триколорів Рібейрана» 34-річний півзахисник провів 11 матчів і відзначився 2-ма голами у Лізі Пауліста 2015 року.

Завершення кар'єра

[ред. | ред. код]

Зе Роберто, який грав за «Ботафогу» у Лізі Паулісти 2015, пояснив, що відстань і слабкий контакт із родиною, особливо з дружиною та восьмирічним сином, вплинули на його рішення.

У Салвадорі в телефонному інтерв'ю виданню Globo Esporte зазначив, що рішення прийнято, і він змінить його, лише якщо отримає «невідмовну» пропозицію або щось ближче до дому, щоб мати можливість частіше бачитися з родиною[12].

Я маю намір завершити. Я розмовляв з дружиною, і вона сказала, що мій син дуже сумує, і я теж сумую за ним, гуляючи. Я планую завершити, щоб побути зі своєю родиною. Мені потрібно побачити їх

Статистика виступів

[ред. | ред. код]

Клубна

[ред. | ред. код]
Клубні виступи Ліга
Сезон Клуб Ліга Матчі Голи
Бразилія Ліга
2000 «Крузейро» Серія A 3 0
2001 «Португеза Деспортос» Серія A 0 0
2002 Віторія Серія A 8 3
2003 36 6
Японія Ліга
2004 «Касіва Рейсол» Джей-ліга 1 18 1
Бразилія Ліга
2005 «Віторія» Серія B 0 0
2005 «Ботафогу» Серія A 17 3
2006 30 9
2007 24 2
Німеччина Ліга
2007/08 «Шальке 04» Бундесліга 3 1
2008/09 0 0
Бразилія Ліга
2009 «Фламенгу» Серія A 25 5
Німеччина Ліга
2009/10 «Шальке 04» Бундесліга
Країна Бразилія 143 27
Японія 18 1
Німеччина 3 1
Загалом 164 29

Flamengo career statistics

[ред. | ред. код]
(Станом на 6 грудня 2009 року)
Клуб Сезон Ліга Каріока Серія A Бразилії Кубок Бразилії Кубок Лібертадорес Південноамериканський кубок Загалом
Матчі Голи Асисти Матчі Голи Асисти Матчі Голи Асисти Матчі Голи Асисти Матчі Голи Асисти Матчі Голи Асисти
«Фламенгу» 2009 14 3 4 25 5 2 4 2 0 - - - 1 0 0 44 10 6

згідно зі зведеними джерелами на.[13]

Досягнення

[ред. | ред. код]
«Віторія»
«Ботафогу»
«Фламенгу»
  • Трофей Рей ду Ріо
    • Володар (1): 2009
«Інтернасьйонал»
  • Кубок Феррупілья
    • Володар (1): 2011
«Баїя»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Es gibt mehr als nur einen Zé Roberto (нім.)
  2. Cuca pode dar mais uma chance a Zé Roberto (порт.)
  3. Kein Interesse an Zé Roberto (нім.). Kicker. 24 серпня 2007. Процитовано 11 грудня 2007.
  4. Ze Roberto offenbar zu Schalke (нім.). sport1.de. 17 жовтня 2007. Архів оригіналу за 19 жовтня 2007. Процитовано 11 грудня 2007.
  5. Zй Roberto fehlte unentschuldigt (нім.)
  6. Fla goleia o Mesquita com direito a gols do estreante Zé Roberto e de Bruno (порт.)
  7. Flamengo goleia e se aproxima da semifinal [Архівовано 6 February 2009 у Wayback Machine.] (порт.)
  8. Zй Roberto eingetroffen – und mit S04 II zum Hallenturnier unterwegs (нім.)
  9. Zé Roberto é apresentado. CR Vasco da Gama (Portuguese) . 14 травня 2010. Архів оригіналу за 22 травня 2010. Процитовано 29 липня 2010.
  10. Brasiliense acerta com mais um 'medalhão': Zé Roberto, ex-Flamengo (порт.)
  11. Botafogo-SP confirma contratações de Zé Roberto, Sorriso, Sabiá e Dênis (порт.)
  12. Para ficar perto da família, Zé Roberto revela que vai encerrar a carreira (порт.)
  13. офіційному сайті «Фламенгу» (порт.)
  14. «Bahia 3 x 3 Vitória | Campeonato Baiano: melhores momentos» (порт.)

Посилання

[ред. | ред. код]