Очікує на перевірку

Жозе Сарамагу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Жозе Сарамаго)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Жозе.
Жозе ді Соуза Сарамагу
José de Sousa Saramago
Жозе Сарамагу у січні 2008 року
Ім'я при народженніпорт. José de Sousa Saramago[1]
Народився16 листопада 1922(1922-11-16)
Азіньяга, округ Сантарен, (провінція Алентежу), Португалія
Помер18 червня 2010(2010-06-18) (87 років)
Тіас, острів Лансароте, Іспанія
·лейкоз[2]
ГромадянствоПортугалія Португалія
Національністьпортугалець
Діяльністьпрозаїк
Мова творівпортугальська
Роки активності1947-2009
Жанрmagic realist fictiond
Magnum opusЄвангеліє від Ісуса, Сліпота, Seeingd, Caind, Death with Interruptionsd[3][4] і The Elephant's Journeyd[3]
Конфесіяатеїзм[5]
У шлюбі зІлда Рейс[6], Isabel da Nóbregad[7] і Пілар Дель Рьйо[6]
ДітиViolante Saramago Matosd
Автограф
Премії Нобелівська премія з літератури (1998)
Сайт: josesaramago.org
CMNS: Жозе Сарамагу у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Жозе́ ді Со́уза Сарамагу також Жозе́ ді Со́уза Сарама́ґо[10] (порт. José de Sousa Saramago; 16 листопада 1922, Азіньяга — 18 червня 2010, Тіас, острів Лансароте) — португальський письменник, класик світової літератури, володар багатьох літературних премій та нагород, у тому числі відзначений і Нобелівською премією в галузі літератури 1998 року.

Життя та творчість

[ред. | ред. код]

Народився у селі Азіньяга (провінція Алентежу) на південь від Лісабона. Син безземельних селян, проте в трирічному віці його сім'я перебралася в Лісабон, з яким було пов'язано практично все життя письменника. Він був вимушений рано покинути школу і продовжував навчання в училищі, де опановував фах автослюсаря, оскільки це обіцяло реальні заробітки. До того як стати професійним письменником змінив цілий ряд професій (від слюсаря і кресляра – до перекладача і журналіста).

Його перша книга була опублікована в 1947 році, проте потім Сарамаґу нічого не видавав до 1966 року; критики відзначали, що літературний талант прийшов до нього пізно. Сарамагу працював журналістом, писав про політику, а жити виключно за рахунок літературної праці почав в 1976 році, в 54-річному віці.

У 1944 році письменник одружився із португальською художницею Ілдою Рейс, у подружжя народилася донька Віоланте. У 1970 році пара розлучилася[11].

Перші літературні успіхи Сарамагу припадають на середину 1970-х років. Роман «Підручник живопису і каліграфії» (1977), п'єса «Що мені робити з цією книгою» (1979), роман «Той що піднявся з землі» (1980, за загальним визнанням, його перший великий роман) принесли автору визнання на батьківщині.

З романом «Спогади про монастир» (1985) до Сарамагу прийшла світова слава. Він став володарем Премії критики, премії «ПЕН-клубу», й інших іноземних нагород. Після цього вже кожний наступний роман автора читацька спільнота зустрічала з неабияким захопленням.

У 1988 році одружився із іспанською журналісткою Пілар Дель Рьйо, яка згодом переклала багато його творів іспанською мовою та очолила Фонд Жозе Сарамаґу.

У 1991 році побачив світ роман «Євангелія від Ісуса Христа». Головний сюжет роману зав'язується навколо біблійної оповіді про вбивство безвинних немовлят у Вифлеємі, а сам Ісус постає перед читачами звичайною людиною зі своїми пристрастями та вадами. Роман відразу викликав гнівну реакцію католицької церкви та португальської критики, а автору було заборонено висувати його на здобуття літературних нагород. Португальська влада піддала цензурі роман, і на знак протесту Сарамаґу оселився на острові Лансароте, що на Канарах. А 1998 році шведський комітет нагородив письменника Нобелівською премією[12].

Негативні відгуки з боку християн та юдеїв отримували і наступні книжки письменника, зокрема — його останній роман «Каїн», що вийшов в 2009 році. Крім того, Сарамагу відкрито засуджував дії Ізраїлю в Палестині, а в 2009 році балотувався в Європарламент від Португальської комуністичної партії.

Особливість письмової мови

[ред. | ред. код]

Одним із «секретів успіху» Сарамагу є його – унікальний стиль письма. Його зацікавлення творчістю Мігеля де Сервантеса і Миколи Гоголя, його роки праці перекладачем та журналістом, його «народне коріння», його геній і талант, у своєму синтезі, дали унікальну мову його романів. Історія Португалії передається, як частинка світової історії. І ось уже перед нами «гіпертекстуальний» текст, повний магії, фантастики, реальності, філософської глибини і незвиклих, чарівних пасажів. Руйнуються звичні словосполучення, слово набирають нових, несподіваних значень. «Безкінечні», неподільні абзаци перетворюються на тонку гру ерудита. Слова персонажів підхоплюються (або перебиваються) словами автора. То чується шум майже екзальтованого захоплення, то чуються нотки тих хто сумнівається, то чується крик тих хто проти. І все це (з особливим синтаксисом і пунктуацією) передається автором надзвичайно легко, так ніби ми слухаймо казку.

Суспільно-політична позиція

[ред. | ред. код]

За своїми переконаннями Жозе Сарамагу песиміст, атеїст і комуніст. Сарамагу член комуністичної партії Португалії з 1969 року. Проте, навряд чи хтось з читачів побачить у його романах якусь «крайню лівизну». Іншими словами, як про це сказав англійський письменник Джон Фаулз:

«Мені смішно коли Сарамаґу називають комуністом. Він не заслуговує такого приниження. Так, він, безперечно, радикальний, але з головою у нього все в порядку».

Щодо песимізму і атеїзму португальця, то дехто (мабуть зважаючи на його вік) натякав письменнику, мовляв: досить так легко гратися з «серйозними» темами. Та Сарамагу вірний собі:

«Я – не безбожник. Щодня я намагаюсь відшукати ознаки Бога, але, на жаль, я їх не знаходжу».
«Я не песиміст і не оптиміст. Крім того, вважаю, що всі розмови, усі дискусії про песимізм та оптимізм нічого не варті і не мають жодного значення. Що дійсно має значення, так це факти. Ну а факти такі, якими ми їх бачимо і знаємо. Враховуючи ці факти дехто живе досить добре, щоб з оптимізмом дивитися на ці самі факти[13]».

Екранізації

[ред. | ред. код]

У 2010 році португальський режисер Антоніу Феррейра зняв фільм «Ембарго» за однойменною повістю Жозе Сарамагу, вперше виданою у 1978 році[14]. Прем'єра відбулася 30 вересня 2010 року, фільм був у португальському, іспанському та бразильському прокаті[15].

У 2013 році режисер Дені Вільнев зняв психологічний трилер «Ворог». Подвійну головну роль виконав Джейк Джилленгол. Фільм є екранізацією роману Жозе Сарамаґу «Двійник». Прем'єра в Сполучених Штатах відбулася 4 січня 2014 року.

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

Справжнє прізвище родини – «ді Соуза». Однак хлопчика Жозе записали в офіційних документах під прізвищем «ді Соуза Сарамаґу», до прізвища працівник архіву додав простонародне прізвисько сім'ї майбутнього письменника, що у перекладі з португальської мови означало «дика редька»[16]. Про цю деталь стало відомо лише тоді, коли хлопчику виповнилося 7 років[17].

Українські переклади

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Жозе Сарамаґу // Шкляр Л. Є., Шпиталь А.Г. Під знаком нобеля. Лавреати Нобелівської премії з літератури 1901-2006. Київ, Грамота, 2006. — 504 с. ISBN 966-349-040-3

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Projecto Vercial
  2. ↑ https://exploringyourmind.com/jose-saramago-biography-writer/
  3. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118964038 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  4. ↑ Library of Congress Library of Congress Name Authority File
  5. ↑ https://www.independent.co.uk/news/saramago-the-atheist-an-outsider-in-his-own-land-1177040.html
  6. ↑ а б https://www.theguardian.com/books/2010/jun/18/jose-saramago-obituary
  7. ↑ http://www.ordens.presidencia.pt/?idc=153
  8. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  9. ↑ BeWeB
  10. ↑ Сарамаґо Ж. Сліпота (2013)
  11. ↑ Violante Saramago Matos: filha de José Saramago fala com emoção das suas heranças: "É um imenso orgulho ser filha dele". Caras. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 8 червня 2018.
  12. ↑ The Nobel Prize in Literature 1998. www.nobelprize.org. Архів оригіналу за 4 грудня 2017. Процитовано 3 грудня 2017.
  13. ↑ Ж. Сарамаго. Первое русское интервью автора Евангелия [НГ, июнь 2001] | noblit.ru. noblit.ru (рос.). Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 5 травня 2018.
  14. ↑ Objecto Quase (1978) - | José Saramago. | José Saramago (pt-PT) . 3 листопада 2014. Архів оригіналу за 25 травня 2020. Процитовано 14 лютого 2018.
  15. ↑ Costa, Filipe; Carvalho, Cláudia; Diogo, Pedro (30 вересня 2010), Embargo, архів оригіналу за 10 лютого 2017, процитовано 14 лютого 2018
  16. ↑ Умер нобелевский лауреат Жозе Сарамаго, ненавидевший Израиль. Девятый канал. Архів оригіналу за 30 травня 2018. Процитовано 29 травня 2018.
  17. ↑ José Saramago. IMDb. Архів оригіналу за 14 грудня 2011. Процитовано 29 травня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Жозе Сарамагу
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жозе Сарамагу
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Жозе_Сарамагу&oldid=42990629