Жозіас Браун-Бланке
Жозіас Браун-Бланке | |
---|---|
фр. Josias Braun-Blanquet | |
Народився | 3 серпня 1884[2][3] Кур, Швейцарія[2] |
Помер | 20 вересня 1980[2][3] (96 років) Монпельє |
Поховання | Cemetery Daleud |
Країна | Швейцарія |
Діяльність | ботанік, біолог, викладач університету |
Галузь | ботаніка і геоботаніка |
Alma mater | Університет Монпельє (1915)[4] |
Науковий ступінь | доктор[d][4] (1915) |
Знання мов | французька |
Заклад | Університет Монпельє, Університет Бургундіїd[5], Q16677894? і Федеральна вища технічна школа Цюриха |
Членство | Шведська королівська академія наук, Q39071992?[6], Польська академія наук і Ліннеївське товариство Ліонаd[7] |
Посада | директор |
Діти | Mireille Braun-Blanquetd |
Нагороди | |
Жозіас Бра́ун-Бланке́ (фр. Josias Braun-Blanquet; *3 серпня 1884, Кур, Швейцарія — †20 вересня 1980, Монпельє, Франція) — геоботанік XX століття, засновник і керівник франко-швейцарської (середньоєвропейської) школи геоботаніки. Створив систему класифікації рослинності, котра на сьогодні є домінуючою.
1905–1912 — асистент ботаніків Шрьотера, Брокмана-Єроша та Рюбеля.
1913–1915 — навчання у м. Монпельє під керівництвом Чарльза Флахаута.
1914–1921 — польові дослідження на території Швейцарського національного парку.
1915 — отримує ступінь доктора філософії в Університеті Монпельє.
1915–1922 — асистує Едуарду Рюбелю, а також читає лекції в університеті м. Цюрих.
1930–1980 — директор Міжнародної станції альпійської та середземноморської геоботаніки (англ. International Station for Alpine and Mediterranean Geobotany, SIGMA) у Монпельє, де здійснює геоботанічні дослідження.
1948 — засновує і стає першим редактором журналу «Vegetatio» (сучасна назва — «Plant Ecology») — провідного періодичного видання у галузі фітоценології та екології рослин.
Браун-Бланке здійснив вагомий внесок у розвиток методів геоботанічних досліджень, сформулював цілісне уявлення про організацію рослинного покриву, сформулював принципи класифікації рослинного покриву та створив систему класифікації (еколого-флористична класифікація). У подальшому до системи Браун-Бланке приєднались чисельні наукові центри, котрі до цього використовували інші принципи класифікації, внаслідок чого система Браун-Бланке зайняла провідні позиції в геоботанічній науці.
Система Браун-Бланке базується на розумінні рослинного покриву як континуума і, таким чином, визнає штучність будь-якої класифікації рослинності. Головну роль у класифікації за системою Браун-Бланке відіграє процес встановлення синтаксонів «знизу» шляхом групування рослинних угруповань за подібністю флористичного складу, котрий відображає екологічні умови і стадію сукцесії.
Результати досліджень Ж. Браун-Бланке виклав у монографії «Pflanzensoziologie» (1928), котра у подальшому неодноразово доповнювалась і перевидавалась.
У 1974 нагороджений медаллю Лондонського Ліннеївського товариства.
- Die Vegetationsverhältnisse der Schneestufe in den Rätisch-Lepontischen Alpen. Ein Bild des Pflanzenlebens an seinen äußersten Grenzen. Schweiz. Naturforsch. Gesellschaft Zürich 1913.
- Pflanzensoziologie. Grundzüge der Vegetationskunde. Springer-Verlag Berlin 1928 = Biologische Studienbücher Bd. 7; 2. umgearb. u. verm. Aufl. Springer-Verlag Wien u. New York 1951; 3. neubearb. und wesentlich verm. Aufl. ebd. 1964.
- Flora von Graubünden. Vorkommen, Verbreitung und ökolog.-soziolog. Verhalten der wildwachsenden Gefäßpflanzen Graubündens und seiner Grenzgebiete (gemeinsam mit Eduard Rübel). 4 Teillieferungen, Verlag Huber Bern 1932–1935 = Veröffentlichungen des Geobotanischen Instituts Rübel Zürich Bd. 7.
- Die inneralpine Trockenvegetation. Von der Provence bis zur Steiermark. Verlag Gustav Fischer Stuttgart 1961 = Geobotanica selecta Bd. 1.
- La Végétation alpine des Pyrénées Orientales, étude de phyto-sociologie comparée [Архівовано 23 липня 2015 у Wayback Machine.] (Monografías de la Estación de Estudios Pirenaicos y del Instituto Español de Edafología, Ecología y Fisiología Vegetal, 9 (Bot. 1). Consejo Superior de Investigaciones Científicas, Barcelona, 1948)
- Las comunidades vegetales de la depresión del Ebro y su dinamismo [Архівовано 3 березня 2014 у Wayback Machine.], con Oriol de Bolòs (Ayuntamiento de Zaragoza, 1987).
- Erwin Aichinger: Pflanzensoziologie und ihre Auswertung in der Forstwirtschaft. Carinthia II. 163:43-80. Klagenfurt 1973.
- Ruben Sutter: Dr. Josias Braun-Blanquet – eine Würdigung von Leben und Werk. In: Botanica Helvetica Bd. 91, 1981, S. 17-33.
- Erika und Sandro Pignatti: Josias Braun-Blanquet †. Die Lehre Braun-Blanquets gestern und heute und ihre Bedeutung für die Zukunft. In: Phytocoenologia Bd. 9, 1981, S. 417-442.
- Heinz Ellenberg: J. Braun-Blanquet und R. Tüxen – 50 Jahre Pflanzensoziologie. In: Berichte der Deutschen Botanischen Gesellschaft Bd. 95, 1982, S. 387-391.
- Martin Camenisch et al.: J. Braun-Blanquet. Chur 1884 - Montpellier 1980. Botaniker von Weltruf. Herausgeber: Stiftung Sammlung Bündner Naturmuseum, 2005.
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ IPNI, Braun-Blanq.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #139008349 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- ↑ а б http://www.sudoc.fr/021382131
- ↑ http://www.sudoc.fr/023023406
- ↑ http://apmembres2.iec.cat/detall.aspx?pkMembrePLE=57
- ↑ Ванисова Е. А. Сотрудничество Московского общества испытателей природы и Линнеевского общества Лиона, Cooperation between the Moscow Society of Naturalists and the Linnean Society of Lyon // Историко-биологические исследования — 2023. — Т. 15, вып. 4. — С. 40–60. — ISSN 2076-8176; 2500-1221 — doi:10.24412/2076-8176-2023-4-40-60
- Автори ботанічних таксонів
- Народились 3 серпня
- Народились 1884
- Уродженці Граубюндену
- Померли 20 вересня
- Померли 1980
- Померли в Монпельє
- Випускники університету Монпельє
- Члени Шведської королівської академії наук
- Кавалери ордена Почесного легіону
- Нагороджені медаллю Ліннея
- Почесні доктори Уппсальського університету
- Французькі ботаніки
- Геоботаніки
- Біогеографи Франції
- Біогеографи Швейцарії
- Французькі палеонтологи