Перейти до вмісту

Жорнівка (Фастівський район)

Координати: 50°19′23″ пн. ш. 30°9′35″ сх. д. / 50.32306° пн. ш. 30.15972° сх. д. / 50.32306; 30.15972
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Жорнівка
Герб Жорнівки (Фастівський район) Прапор Жорнівки (Фастівський район)
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Жорнівський»
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Жорнівський»
Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Жорнівський»
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Фастівський район
Тер. громада Боярська міська громада
Код КАТОТТГ UA32140030030053942
Основні дані
Засноване 1489
Перша згадка 1489 (535 років)[1]
Населення 602
Площа 1,84 км²
Густота населення 327,17 осіб/км²
Поштовий індекс 08143
Телефонний код +380 4598
Географічні дані
Географічні координати 50°19′23″ пн. ш. 30°9′35″ сх. д. / 50.32306° пн. ш. 30.15972° сх. д. / 50.32306; 30.15972
Середня висота
над рівнем моря
119 м
Місцева влада
Адреса ради 08143, Київська обл., Фастівський р-н, с.Княжичі, вул.Шевченка,26
Карта
Жорнівка. Карта розташування: Україна
Жорнівка
Жорнівка
Жорнівка. Карта розташування: Київська область
Жорнівка
Жорнівка
Мапа
Мапа

CMNS: Жорнівка у Вікісховищі

Жо́рнівка — село Боярської міської громади Фастівського району Київської області. Населення становить 576 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

Форпост Київського князівства Жернов входив в оборонне коло городця Плесков (нині село Плесецьке).

Де ля Фліз. Жорнівка (1854)

За народними переказами, Жорнівка виникла біля млина, збудованого монахом у сосновому лісі на річечці, що й нині маленьким струмочком протікає через село і впадає у річку Ірпінь.

Історія сучасної Жорнівки розпочалась на зламі XVII—XVIII століття, коли тут нарешті на століття встановився державний кордон між Польсько-Литовською і Російською державами після мирного договору 1686 року. На російському березі були збудовані малі укріплення — редути. Через річку Ірпінь існувала переправа до закордонного «польського» села Княжичі, яку охороняла варта.

У 1709 році на прохання Захарії — єпископа Переяславського та ігумена Києво-Печерського Золотоверхого монастиря гетьман Іван Скоропадський своїм універсалом підтвердив, що ці землі і ліси на правому березі Ірпеня належали Онуфріївському скиту (нині це філіал Золотоверхого монастиря у селі Скиток). У цьому універсалі згадуються урочище Кладова і біля нього місце, де колись був Печерський монастир (нині це на межі Дзвінківського лісу і поля, що виходять піщано-глеїстим крутим високим берегом (обрив над річкою Ірпінь).

Парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва «Жорнівський»

У 1786 році указом російської імператриці Катерини ІІ проводилася секуляризація церковних і монастирських маєтків у Гетьманській Україні. Пізніше всі вони були передані у державну власність. Село Жорнівка із власності Михайлівського Золотоверхого монастиря потрапило у казенне володіння — стало казенним (село без церкви). За ревізією 1850 року село Жорнівка входило до Білогородської казенної волості Київського повіту. Тут налічувалося 4 об'єднаних господарства-двори казенних селян таких селянських родин: Коваленків, Мариненків, Стеценків, Дудків, Гапченків, Ткаченків, Бондаренків, Бортників, Михайленків, Соколенків, Бортниченків, Майбородів, Чередниченків, Музиченків, Козленків, Тиндиків, Біленків, Комаренків, Савченків, Куташенків, Короленків, Кучменків, Петренків, Степенків, Гайдаєнків, Черних, Халаїменків, Бовенків, Колісниченків.

Братська могила солдат Червоної армії, які загинули в роки Другої світової війни

У 60-ті роки 19-го століття у часи реформ імператора Олександра ІІ казенні місцеві селяни отримали однакові права з усім іншим селянством імперії і, після поділу землі села Жорнівка між селянськими родинами з правом наступного викупу, перетворилися у дрібних власників землі.

Великий краєзнавець Київщини Лаврентій Похилевич (1816—1893 роки) у 1864 році згадував, що за 7 верств від скита над річкою Ірпінь знаходилося урочище Кладове, у якому за переказами був древній Печерський монастир. Про це свідчили залишки мурованої церкви у вигляді розкиданих уламків цегли і сухого вапна та печера із заглибленнями, у яких нібито то були храмові пристоли.

У 80-90-х роках XIX століття, коли почало з'являтися заможних дачників із Києва, тут у Жорнівці купив землю і збудував дачу відомий учений-правознавець професор Імператорського університету Святого Володимира у Києві Олександр Романович-Славатинський (1832—1910 роки).

2010-і роки

[ред. | ред. код]
Храм на честь Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього, Жорнівка

28 вересня 2014 року Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у селі Жорнівка освятив новозбудований храм на честь Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього.

Природні особливості

[ред. | ред. код]
Жорнівський заказник

Серед орнітологічних заказників України виділяється Жорнівський, який має статус державного з 1974 р. Тут об'єктом охорони є лісовий масив з унікальною колонією сірих чапель. У видовому складі лісу переважають високопродуктивні соснові насадження з домішкою дуба, вільхи чорної, берези бородавчастої. Видовий склад трав'яного покриву та тваринний світ є традиційним.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Домінік П'єр Де ля Фліз. Жорнівка // Медико-топографічний опис державних маєтностей Київської округи з зображенням деяких природних витворів рослинного і тваринного світу, разом із статистикою кожного села, їхнім виглядом, зробленим з натури, зображенням селянських костюмів та географічною картою Київської округи. — К., 1854. — С. 704—706.

Див. також

[ред. | ред. код]