Жуйні

Жуйні Період існування: іпр — наш час
Олень білохвостий
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Парнокопитні (Artiodactyla)
Клада:	Cetruminantia
Клада:	Ruminantiamorpha Spaulding et al., 2009
Підряд:	Жуйні (Ruminantia) Scopoli 1777
Родини
інфраряд Tragulina Оленькові (Tragulidae) інфраряд Pecora Жирафові (Giraffidae) Кабаргові (Moschidae) Вилорогові (Antilocapridae) Оленеві (Cervidae) Бикові (Bovidae)
Вікісховище: Ruminantia

Оленевиді або Жуйні, Ремиґаючі (Cervimorpha, seu Ruminantia) — один з підрядів ряду оленеподібні, або парнокопитні.

Типова родина і назви підряду

Типова родина підряду — оленеві (Cervidae), від неї походить і назва підряду: оленевиді (Cervimorpha).

Назва «жуйні» — описова (лат. Ruminantia; від лат. rūma — рубець, перший відділ шлунку жуйних).

Систематика (поділ на родини)

Цей підряд оленеподібних ссавців включає шість родин.

• Родина Жирафові (Giraffidae)
• Родина Кабаргові (Moschidae)
• Родина Оленькові (Tragulidae)
• Родина Вилорогові (Antilocapridae)
• Родина Оленеві (Cervidae)
• Родина Бикові (Bovidae)

Біологічні особливості «Жуйних»

Жуйні різняться від інших складною системою травлення. Однією з їхніх особливостей є те, що вони ремиґають. Це пов'язано з їхнім живленням: споживаючи рослинну їжу, вони «розводять» (живлять) у своєму складному шлунку різні групи одноклітинних тварин (зокрема, інфузорій). Ці симбіонтні організми перетравлюють рослинну клітковину, і ссавці врешті живляться цими одноклітинними тваринами.

Шлунок жуйних багатокамерний. Три перших його відділи — рубець, сітка і книжка — це передшлунки, позбавлені травних залоз. Четвертий відділ — сичуг — це справжній залозистий шлунок, подібний до однокамерного шлунка собаки. У великої рогатої худоби, овець та кіз шлунок чотирикамерний. Рубець — найбільша камера шлунка жуйних. Його місткість у корів становить 100–300 л, у овець і кіз — 13-23 л. Слизова оболонка рубця вистелена плоским ороговілим багатошаровим епітелієм, і формує велику кількість сосочків завдовжки до 1 см. Сітка має форму скрученого мішка. Її слизова оболонка виступає в середину сітки у вигляді пластинчастих складок заввишки до 12 мм, які формують сітку. Сітка з'єднується (отвором з рубцем, книжкою, сичугом та стравоходом через стравохідний жолоб. Стравохідний жолоб — це напівзамкнута трубка, що йде від стравоходу на дні сітки до входу в книжку. Книжка має овальну форму. Вона продовжує сітку, і переходить у сичуг. Слизова оболонка книжки утворює складки різної довжини, що називаються листочками, або пластинками.

«Жуйні» тварини у християнстві та іудаїзмі

Ремиґання — особливість так званих «чистих тварин» за Старим Заповітом:

4. Ось яких тварин можна вам їсти: вола, вівцю й козу;

5. оленя, сарну, лань, дику козу, козулю, антилопу й гірську козу;

6. всяку скотину, яка має розколене копито й розщеплену ратицю і яка ремиґає, можна вам їсти.

7. Однак, ось із яких, Що хоч і ремиґають і мають розколене копито й розщеплену ратицю, не можна буде вам їсти: верблюда, зайця і борсука, бо вони, дарма що ремиґають, проте не мають розколених копит; вони будуть для вас нечисті;

8. свиню теж, бо хоч вона й має розщеплені ратиці, але не ремиґає; вона буде для вас нечиста. М'яса їхнього не їстимете і до їхньої падлини не доторкатиметесь.

Класифікація

• Жуйні (Ruminantia)
  • Інфраряд Tragulina
    • Родина †Prodremotheriidae
    • Родина †Hypertragulidae
    • Родина †Praetragulidae
    • Родина †Protoceratidae
    • Родина Tragulidae
    • Родина †Archaeomerycidae
    • Родина †Lophiomerycidae
  • Інфраряд Pecora
    • Родина Cervidae
    • Родина †Gelocidae
    • Родина †Palaeomerycidae
    • Родина †Hoplitomerycidae
    • Родина †Climacoceratidae
    • Родина Giraffidae
    • Родина Antilocapridae
    • Родина †Leptomerycidae
    • Родина Moschidae
    • Родина Bovidae