Бикові
Бикові | |
---|---|
Шаблеріг чорний (Hippotragus niger) | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Парнокопитні (Artiodactyla) |
Інфраряд: | Pecora |
Надродина: | Bovoidea |
Родина: | Бикові (Bovidae) Gray, 1821 |
Підродини | |
| |
Вікісховище: Bovidae |
Би́кові (Bovidae) — родина ссавців з ряду оленеподібних, що об'єднує низку родів найвідоміших великорозмірних ссавців, у тому числі: биків, яків, буйволів, буфало, зубрів, вівцебиків, кіз, овець, козиць, антилоп та інших. Родина містить 54 роди й 153 живі види[1]. Найменший вид, антилопа карликова вагою 1.5–3 кг, найбільший вид, арні вагою 600—1200 кг. Кінцівки довгі, роги нерозгалужені, не скидаються, переважно постійно ростуть і, за винятком чотирирогої антилопи, вони парні[2].
Найбільша різноманітність бичачих зустрічається в Африці. Максимальна концентрація виду в саванах Східної Африки. Інші види ссавців також зустрічаються в Європі, Азії та Північній Америці. До родини Bovidae належать три з п'яти одомашнених ссавців, використання яких поширилося за межі їхніх первісних ареалів, саме: велика рогата худоба, вівці та кози.[2] Молочні продукти, такі як молоко, масло та сир, виробляються переважно з домашньої великої рогатої худоби. Велика рогата худоба також вирощується заради шкіри, м'яса та вовни.
Назву «Bovidae» дав британський зоолог Джон Едвард Грей у 1821 році.[3] Слово «Bovidae» є поєднанням префікса bov- (походить від латинського bos, «вол», через пізньолатинське bovinus) і суфікса -idae.[4]
До початку XXI ст. вважалося, що родина кабаргових (Moschidae) була сестринською для Cervidae. Проте філогенетичне дослідження 2003 року, засноване на мітохондріальному та ядерному аналізі, показало, що Moschidae та Bovidae утворюють кладу, сестринську для Cervidae. Відповідно до дослідження, Cervidae відокремилися від клади Bovidae-Moschidae 27–28 мільйонів років тому[5]. Найдавнішим відомим видом бикових є Eotragus, який населяв Африку, Європу й Азію в міоцені ≈ 20–18 мільйонів років тому. Важив Eotragus ≈ 18 кг[6]. У міоцені відбулося еволюційне випромінювання бикових, у плейстоцені вони досягли Америки через Берингів сухопутний міст[6].
Родину бикових поділяють на низку підродин, у тому числі (в обсязі фауни Європи, всі таксони розміщено за абеткою):
- підродина бикових (Bovinae), що включає роди Бик (Bos), Буйвіл (Bubalus)
- підродина антилопові (Antilopinae), що включає роди Козиця (Rupicapra), Баран (Ovis), Козел (Capra), сайга (Saiga).
Підродина Antilopinae — антилопові
[ред. | ред. код]Внутрішня систематика жуйних (Ruminantia)[5] | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
- триба Aepycerotini
- триба Alcelaphini
- Alcelaphus (1 вид)
- Beatragus (1 вид)
- Connochaetes — гну (2 види)
- Damaliscus — бубал (2 види)
- триба Antilopini
- Ammodorcas (1 вид)
- Antidorcas (1 вид)
- Antilope — Антилопа (1 вид)
- Dorcatragus (1 вид)
- Eudorcas (4 види)
- Gazella — Газель (9 видів)
- Litocranius (1 вид)
- Madoqua — Дікдік (8 видів)
- Nanger (5 видів)
- Ourebia (1 вид)
- Procapra (3 види)
- Raphicerus (3 види)
- Saiga — Сайгак (1 вид)
- триба Caprini
- Ammotragus (1 вид)
- Arabitragus (1 вид)
- Budorcas (2 види)
- Capra — козел (10 видів)
- Capricornis — козеріг (4 види)
- Hemitragus (1 вид)
- Naemorhedus (6 видів)
- Nilgiritragus (1 вид)
- Oreamnos (1 вид)
- Ovibos — вівцебик (1 вид)
- Ovis — вівця (7 видів)
- Pantholops (1 вид)
- Pseudois (1 вид)
- Rupicapra — козиця (2 види)
- триба Cephalophini
- Cephalophorus (11 видів)
- Cephalophula (1 вид)
- Cephalophus — дукер (4 види)
- Leucocephalophus (1 вид)
- Philantomba (3 види)
- Sylvicapra (1 вид)
- триба Hippotragini
- триба Neotragini
- Neotragus (1 вид)
- Nesotragus (2 види)
- триба Oreotragini
- Oreotragus (1 вид)
- триба Reduncini
- триба Bovini
- триба Boselaphini
- Boselaphus — нільгау (1 вид)
- Tetracerus (1 вид)
- триба Tragelaphini
- Tragelaphus (10 видів)
Вимерлі роди: Gobiocerus, Hypsodontus, Kubanotragus, Sinopalaeoceros?
Для бикових характерна наявність рогів у багатьох випадках у самок і завжди у самців (виняток становлять шуті форми), відсутність верхніх різців та ікол, 3-камерний шлунок, розвинена сліпа кишка; ремиґання [4][недоступне посилання з червня 2019]. Безрогих корів часто називають «комолими» (від давньої назви коня «комонь»).
Переважна більшість бикових — стадні тварини відкритих просторів; є лісові форми. Живляться трав'янистими рослинами, а також листям і пагонами дерев.
Бикові як у минулому, так і тепер, представлені численними формами. З цієї родини ссавців люди вивели найвигідніші з економічного погляду м'ясо-молочні породи свійських тварин. Шляхом приручення і селекції окремих диких видів люди отримали свійських баранів і овець, кіз і цапів, биків і корів, буйволів. Основну увагу приділяли селекції ознак самиць, від яких отримували приплід, молоко, шерсть, роги.
Практично всі види цієї родини є головними об'єктами полювання людей з давніх часів. Картини полювань відомі з часів створення наскельних малюнків давніх людей печерної доби розвитку цивілізації. Завдяки цьому представники родини бикових відіграли визначну роль у розвитку цивілізації як джерело білкової їжі.
Надалі перехід людей до осілого життя і землеробства перетворив полювання в окрему галузь розваг (царські полювання), а потім — у захоплення широких верств населення. На сьогодні полювання на бикових є окремою галуззю економіки. В Україні для цього були створені державні заповідно-мисливські господарства (наприклад, ДЗЛМГ «Залісся» та Кримське ДЗЛМГ) і тепер діють численні лісомисливські господарства.
Через розвиток транспорту та способів і знарядь здобування звіра стан популяцій багатьох видів бикових суттєво погіршився, а деякі види зникли остаточно. Зокрема, в Україні за останні кілька століть зникли бик первісний (тур), сайгак, бізон європейський (зубр), козиця звичайна[7]. 2009 року в Україні проведено низку акцій щодо охорони найбільшого в Європі виду родини бикових — бізона європейського (зубра) — під назвою «2009 рік — рік зубра (Bison bonasus) в Україні»[8].
Однією з головних проблем ведення мисливського господарства є браконьєрство, яке ще називають «незаконне полювання», через що багато претензій природоохоронців та екологістів адресується мисливцям. Між мисливцями і браконьєрами існує величезна різниця. Кожний мисливський колектив і кожне мисливське господарство зацікавлені у збільшенні популяцій мисливських звірів, у тому числі видів родини бикових, та у жорсткому контролі браконьєрства[9].
В Україні й суміжних країнах бикові представлені такими родами та видами:
1. підродина бикових (Bovinae)
- 1.1. триба бики (Bovini)
- рід Бик — Bos (у дикому стані знищений)
- вид Бик первісний, або тур — Bos primigenius (у дикому стані знищений)
- вид Бик свійський, або велика рогата худоба (одомашнена форма Bos taurus)
- рід Буйвіл — Bubalus (завезений)
- вид Буйвіл індійський — Bubalus bubalis (завезений, часто утримують в Закарпатті)
2. підродина антилопових (Antilopinae)
- 2.1. триба антилопи (Antilopini)
- рід Сайгак — Saiga (у дикому стані в Україні знищений)
- вид Сайгак татарський — Saiga tatarica (у дикому стані в Україні знищений)
- 2.2. триба козли (Caprini)
- рід Козиця — Rupicapra (у дикому стані в Україні знищений)
- вид Козиця звичайна, або гірська — Rupicapra rupicapra (у дикому стані в Україні знищений)
- рід Баран — Ovis (завезений)
- вид Баран свійський — Ovis aries (завезений, широко в культурі)
- вид Баран дикий, або муфлон — Ovis musimon (завезений в багато господарств, є в Гірському Криму)
- рід Козел — Capra (завезений)
- вид Козел свійський — Capra hircus (завезений, часто утримують в господарстві)
Окрім того, велику кількість різних видів цієї родини утримують у зоопарках, зокрема в Асканії-Нова. У дикій природі бикових залишається все менше й менше.
- ↑ Mammal Diversity Database. American Society of Mammalogists. Процитовано 24.04.2023.
- ↑ а б Gomez, W.; T. Patterson; J. Swinton; J. Berini (2011). Bovidae. Animal Diversity Web. Процитовано 24.04.2023.
- ↑ Grubb, P (2005). Family Bovidae. In Wilson, D.E.; Reeder, D.M (eds.). Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed.).: Johns Hopkins University Press. с. 637—722. ISBN 978-0-8018-8221-0.
- ↑ Bovidae. Merriam-Webster online dictionary. Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 7 жовтня 2014.
- ↑ а б Hassanin, A.; Douzery, E. J. P. (2003). Molecular and morphological phylogenies of Ruminantia and the alternative position of the Moschidae. Systematic Biology. 52 (2): 206—28. doi:10.1080/10635150390192726. PMID 12746147.
- ↑ а б Prothero, D. R.; Schoch, R. M. (2002). Horns, Tusks, and Flippers: the Evolution of Hoofed Mammals. Baltimore: Johns Hopkins University Press. с. 87–90. ISBN 978-0-8018-7135-1.
- ↑ Загороднюк І. В. Зміни фауни унгулят України в історичні часи // Вестник зоологии. — Київ, 1999. — Suppl. № 11. — С. 91-97. [1] [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ 2009 рік — рік зубра (Bison bonasus) в Україні (сайт Українського теріологічного товариства НАН України)[2] [Архівовано 28 травня 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Розділ «Боротьба з браконьєрством» на порталі «Ловецтво України» (www.huntingukraine.com)[3] [Архівовано 19 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Бичачі // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. (Читати онлайн [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.])
- Порожнисторогі, бичачі, бикові (Bovidae) // Біологічний словник / За ред. академіка АН УРСР К. М. Ситника, члена-кореспондента АН УРСР В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — 680 стор., іл. — С. 466, 467.
- Список ссавців України: види, відомі за останні два століття — вебсайт Українського теріологічного товариства НАНУ http://terioshkola.org.ua/ua/fauna/taxalist.htm [Архівовано 18 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Родина Бикові [Архівовано 14 березня 2012 у Wayback Machine.] у монографії «Види ссавців світу» (MSW3 2005)
- Порожнисторогі [Архівовано 19 липня 2021 у Wayback Machine.] // Червона книга України
- Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви / С. Харчук, І. Загороднюк // Geo & Bio. — 2019. — Т. 17. — С. 99. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnnpm_2019_17_10
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |