Жуковець Юрій Володимирович
| Юрій Жуковець Юрій Володимирович Жуковець | ||||
|---|---|---|---|---|
 Капітан | ||||
| Загальна інформація | ||||
| Народження | 1998 м. Радехів, Львівська область, Україна | |||
| Національність | українець | |||
| Військова служба | ||||
| Приналежність |  Україна | |||
| Вид ЗС |  Збройні сили | |||
| Рід військ |  | |||
| Формування | ||||
| Війни / битви | ||||
| Нагороди та відзнаки | ||||
| ||||
.svg){kind=small}
Ю́рій Володи́мирович Жукове́ць — капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що відзначився в ході російського вторгнення в Україну. Герой України (2024).[1]
Народився у м. Радехів на Львівщині.
Здобув вищу освіту в університеті внутрішніх справ, паралельно вчився на військовій кафедрі. В 2020 році отримав звання молодшого лейтенанта.[2]
У мирному житті займався нерухомістю й мав власну агенцію.[3]
З початком російського вторгнення в Україну у березні 2022 добровольцем вступив до Збройних сил України. Спершу служив у 216 батальйоні 125-ї окремої бригади територіальної оборони, де був командиром взводу.
Пізніше — командиром розвідки взводу в 202 батальйоні 103-ї окремої бригади територіальної оборони.[4] Відзначився своєю професійністю та рішучими діями на передовій, проявивши надзвичайну відвагу у надскладних бойових умовах.[5]
На Курщині частина роти, якою командував воїн, потрапила у засідку, а самого Юрія впритул обстріляв російський військовий — з відстані 10 метрів. Влучив у ноги, руку та живіт, але жодна з куль не влучила в життєво важливі органи. Попри п'ять кульових поранень йому вдалось евакуювати особовий склад.[2]
Коли йому було присвоєне звання Герой України, перебував на лікуванні в Київській обласній клінічній лікарні.[6]
- Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (5 жовтня 2024) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові.[7]
- Нагрудний знак «Хрест хоробрих» головнокомандувача ЗСУ
- Нагрудний знак «Срібний хрест» головнокомандувача ЗСУ
- ↑ Директор — у 19, Герой України — у 25. Історія командира розвідроти, що заходила на Курщину. hromadske.ua. 16 листопада 2024.
- ↑ а б Попри п'ять кульових поранень евакуював групу із засідки на Курщині: історія 25-річного Героя України Юрія Жуковця.
- ↑ Захиснику із Радехова присвоїли звання Героя України. sheptytskyi.rayon.in.ua (укр.). 7 жовтня 2024. Процитовано 10 жовтня 2024.
- ↑ Захисника зі Львівщини нагородили орденом "Золота Зірка". zahid.espreso.tv. 7 жовтня 2024. Процитовано 7 жовтня 2024.
- ↑ Тероборонівцю 103 бригади просвоєно високе звання Героя України. tro.mil.gov.ua. 7 жовтня 2024. Процитовано 7 жовтня 2024.
- ↑ Президент присвоїв звання "Герой України" військовослужбовцеві з Львівщини.
- ↑ Указ Президента України від 5 жовтня 2024 року № 690/2024 «Про присвоєння Ю. Жуковцю звання Герой України»
- Капітани (Україна)
- Народились 1998
- Військовослужбовці 125-ї окремої бригади територіальної оборони
- Військовослужбовці 103-ї окремої бригади територіальної оборони
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Нагороджені почесним нагрудним знаком «Хрест хоробрих»
- Нагороджені почесним нагрудним знаком «Срібний хрест»
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Уродженці Радехова