Перейти до вмісту

Жуков Юрій Аверкійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Юрій Аверкійович Жуков
рос. Юрий Аверкиевич Жуков
Ім'я при народженнібіл. тарашк. Юры Аверкіевіч Жукаў[1]
Народження17 червня 1933(1933-06-17)
Слуцьк, Мінська область, БРСР, СРСР
Смерть20 березня 2010(2010-03-20) (76 років)
Смоленськ, Смоленська область, Росія
ПохованняОдинцовське кладовище
КраїнаСРСР СРСРРосія Росія
ПриналежністьЗбройні сили СРСР[1]
Вид збройних силРВСП
ОсвітаРизький інститут інженерів цивільної авіації (1956)[1] і Військова академія ракетних військ стратегічного призначення ім. Петра Великого (1979)[1]
ПартіяКПРС
Звання Генерал-лейтенант
КомандуванняБайконур[1]
Нагороди
Орден Жовтневої РеволюціїОрден Червоної Зірки
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «20 років перемоги у ВВВ»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» II ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)
Медаль «За бездоганну службу» III ст. (СРСР)

Юрій Аверкійович Жуков (рос. Юрий Аверкиевич Жуков; 17 червня 1933 — 20 березня 2010) — радянський воєначальник, генерал-лейтенант (1984).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у місті Слуцьк Мінської області Білорусі в сім'ї військового. Батько — Жуков Аверкій Кирилович — генерал-майор технічних військ. У 1938 році з сім'єю переїхав у Москву.

У 1956 році закінчив Ризьке Червонопрапорне вище авіаційне інженерне училище імені К. Є. Ворошилова (РВВАІУ).

З серпня 1958 року обіймав посаду інженера з ракетної техніки 253-го авіаційного полку, а з передачею полку до складу РВСП призначений старшим помічником начальника служби ракетного та артилерійського озброєння ракетного полку 29-ї ракетної дивізії. З грудня 1960 року понад шість років служив на посаді заступника командира цього ж полку з озброєння.

У 1968—1971 роках — командир 115-го гвардійського ракетного полку 46-ї ракетної дивізії (м. Первомайськ, Миколаївська область).

У 1971—1973 роках — заступник командира 7-ї гвардійської ракетної дивізії (с. Виползово, Тверська область, Росія).

У 1973—1975 роках — командир 49-ї гвардійської ракетної дивізії (м. Ліда, Гродненська область, Білорусь)).

У грудні 1975 року генерал-майор Ю. А. Жуков призначений першим заступником командувача, членом військової ради 50-ї ракетної армії (м. Смоленськ, Росія). У 1979 році заочно закінчив Військову академію імені Ф. Е. Дзержинського, у 1983 році — Військову академію Генерального штабу ЗС СРСР.

З березня 1983 до січня 1989 року був начальником 5-го науково-дослідного випробувального полігону МО СРСР (Космодром Байконур). Під час його командування космодромом пройшли випробування та були введені в дію ракетні комплекси «Зеніт», «Енергія-Буран», станція «Мир», дана путівка в життя балістичній ракеті Р-36М.

Могила Ю. А. Жукова на Одинцовському кладовищі Смоленська

У 1989 році генерал-лейтенант Ю. А. Жуков вийшов у запас. Мешкав у Ризі (Латвія), працював інженером на Ризькому заводі напівпровідникових приладів. Після відновлення незалежності Латвійської республіки у 1991 році переїхав до Смоленська. У 1992 році обраний головою Смоленської обласної ради ветеранів війни, праці, Збройних Сил та правоохоронних органів.

Нагороди і почесні звання

[ред. | ред. код]

Нагороджений орденами Жовтневої Революції (1978) і Червоної Зірки, численними медалями.

Почесний громадянин міста Байконир (1999).

12 квітня 2001 року Федерація космонавтики Росії надала Ю. А. Жукову почесне звання «Заслужений випробувач космічної техніки».

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]