Очікує на перевірку

Журавський Юрій Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Журавський Юрій (Юліан) Йосипович
Народився24 жовтня 1937(1937-10-24)
с. Буртин Ка’мянець-Подільської обл.
Помер21 серпня 1991(1991-08-21) (53 роки)
Харків
Поховання13-е міське кладовище
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна
Галузьісторія, історіографія
ЗакладХарківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Науковий ступінькандидат історичних наук
Нагороди
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»

Журавський Юрій (Юліан) Йосипович (24 жовтня 1937, с. Буртин Кам'янець-Подільської обл. — 21 серпня 1991, Харків) — історик, історіограф, кандидат історичних наук (1971), професор, викладав у Харківському державному університеті (1967—1991).

Біографія

[ред. | ред. код]

Освітня та наукова діяльність

[ред. | ред. код]

В 1956–1959 роках служив у Радянській Армії. В 1959 році — директор Будинку культури заводу «Электротяжмаш» (Харків). У 1955 році закінчив Харківський технікум культпроствітпрацівників. У 1965 році закінчив історичний факультет ХДУ і працював старшим інспектором навчальної частини. В 1966–1971 роках — начальник навчальної частини ХДУ. Навчався в заочній аспірантурі при кафедрі історіографії, допоміжних історичних дисциплін та методики історії (1966–1970). З 1967 року — викладач з погодинною оплатою, з 1971 року — старший викладач. Доцент кафедри (затверджений у званні в 1975 році). В 1984–1991 роках — завідувач кафедри історіографії, джерелознавства та археології[1].

В 1991 році Вченою радою ХДУ надано звання професора. В 1971 році захистив кандидатську дисертацію «В. И. Ленин — вождь Великого Октября в советской историографии 1917–1927 годов» (ХДУ, науковий керівник — проф. В. І. Астахов). В 1973–1991 роках декан історичного факультету. Викладав загальні курси історіографії історії СРСР та історії СРСР, спецкурси[1].

Опублікував понад 100 наукових та науково-популярних праць. Під його науковим керівництвом захищені 2 кандидатські дисертації. Був відповідальним редактором «Вестника Харьковского университета» (серія «Історія»), членом спеціалізованої ради факультету, головою Вченої ради історичного факультету в 1987–1991 роках. Очолював Харківську регіональну секцію Комісії АН УРСР з історіографії та джерелозавства, був членом науково-технічної Ради з історичної освіти Мінвузу України[1].

Смерть

[ред. | ред. код]

Помер 2 серпня 1991 року та похований на 13-му міському кладовищі в Харкові[1].

Основні праці

[ред. | ред. код]
  • Харьковский государственный университет. 1805–1980. Исторический очерк (Х., 1980, в соавторстве).
  • Бесценные сокровища народа (К., 1984, в соавторстве).
  • Харьковский университет в годы Великой Отечественной войны (Х., 1989, в соавторстве. 2-е издание — 2010.).

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Юрій Йосипович Журавський — професор Харківського університету: біобібліографічний покажчик / В. Д. Прокопова. — Х.: ХДУ, 1992. — 16 с.
  • Юрій Йосипович Журавський. Спогади, документи, матеріали / Уклад. Б. П. Зайцев, С. М. Куделко, С. І. Посохов; В. Д. Прокопова. — Х., 2008. — 159 с.
  • Кафедрі історіографії, джерелознавства та археології — 40 років: Довідкове видання / Укладачі: Б. П. Зайцев, О. Є. Шабельська, — Х., 2004.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Кафедрі історіографії, джерелознавства та археології — 40 років: Довідкове видання / Укладачі: Б. П. Зайцев, О. Є. Шабельська, — Х., 2004.