З'їдені живцем (фільм, 1976)
З'їдені живцем | |
|---|---|
| англ. Eaten Alive | |
 | |
| Жанр | сплеттерd і фільми про монстрівd |
| Режисер | Тоуб Гупер |
| Продюсер | Mardi Rustamd |
| Сценарист | Кім Генкелd і Mardi Rustamd[1] |
| У головних ролях | Невілл Бренд Мел Феррер Керолін Джонс |
| Оператор | Robert Caramicod |
| Композитор | Тоуб Гупер |
| Художник | Маршалл Рід |
| Кінокомпанія | Mars Productions Corporation |
| Тривалість | 91 хв. |
| Мова | англійська |
| Країна |  США |
| Рік | 1976 |
| IMDb | ID 0074455 |
«З’їдені живцем» (англ. Eaten Alive, відомий також як «Смертельна пастка» англ. Death Trap, «Готель жахів» англ. Horror Hotel і «Різанина в "Зоряному світлі"» англ. Starlight Slaughter) — американський фільм жахів 1976 року режисера Тоуба Хупера[2] за сценарієм Кіма Хенкеля, Елвіна Л. Фаста і Марді Рустама.
Психований реднек, власник напівзруйнованого готелю в сільській місцевості Східного Техасу, вбиває різних людей, які заважають йому або його бізнесу, і згодовує їхні тіла нільському крокодилу, якого тримає як домашнього улюбленця на болоті біля свого готелю.
| Актор | Роль |
|---|---|
| Невілл Бренд | Джадд |
| Мел Феррер | Гарві Вуд |
| Ерні Сабелла | міс Хетті |
| Вільям Фінлі | Рой |
| Стюарт Вітман | шериф Мартін |
| Кайл Річардс | Енджі |
| Роберт Інглунд | Бак |
Фільм під назвою «Смертельна пастка» був повністю знятий на звукових сценах студії Raleigh Studios у Голлівуді, яка містила масштабний басейн, що слугував болотом.[3] Знімання на звуковій сцені замість практичної локації сприяло створенню атмосфери фільму, яку режисер Тобі Хупер описав як «сюрреалістичним сутінковим світом».[4] Зрештою, фільм виявився проблематичним для режисера, який залишив знімальний майданчик незадовго до завершення знімання через суперечку з продюсерами.[5] Проте Хупер залишився з акторами в хороших стосунках. Пізніше режисер згадував, як працював з актором Невіллом Брендом над повним розкриттям характеру Джадда, заявляючи: «Він точно розумів, що робив».[6]
Хоча фільм був урізаний для кінотеатрального показу в Британії у 1978 році, коли "З'їдені живцем" вийшов на домашньому відео у 1982 році, він став одним із перших фільмів, які були переслідувані згідно з Законом 1959 року про непристойні публікації.[7][4] Безпричинне насильство у фільмі привернуло увагу багатьох соціальних критиків у Великій Британії, і, як наслідок, усі відеокопії були вилучені з роздрібних магазинів. Коли фільм перевидали на VHS у 1992 році, BBFC вирізала близько 25 секунд з оригінальної версії.[8] У 2000 році вийшла оригінальна необрізана версія фільму на DVD.[9]
- ↑ ČSFD — 2001.
- ↑ Jane, Ian (11 жовтня 2007). Eaten Alive: 2-Disc Special Edition. DVD Talk.
- ↑ Patterson, Cleaver (15 жовтня 2015). Eaten Alive: Film Review. SCREAM Magazine. Процитовано 20 травня 2017.
- ↑ а б Brown, Ford Maddox. Eaten Alive. www.starburstmagazine.com (брит.). Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 20 травня 2017.
- ↑ Muir (2002), p. 23.
- ↑ Balun, ред. (1989). The deep red horror handbook. Albany, N.Y.: Fantaco Enterprises. ISBN 0938782126.
- ↑ Waddell, Terrie (2003). Cultural Expressions of Evil and Wickedness: Wrath, Sex, Crime (англ.). Rodopi. с. 114. ISBN 9042010150. Процитовано 21 травня 2017.
- ↑ Martin, John Wiley (2007). Seduction of the Gullible: The Truth Behind the Video Nasty Scandal (англ.). Stray Cat. с. 156. ISBN 9780953326181. Процитовано 21 травня 2017.
- ↑ Hooper, Tobe (13 жовтня 2003). Death Trap. www.amazon.co.uk. Vipco. Процитовано 21 травня 2017.
- Eaten Alive на сайті American Film Institute Catalog[en] (англ.)
- Eaten Alive на сайті AllMovie (англ.)
- Eaten Alive на сайті IMDb (англ.)
- Eaten Alive на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
