Забалківський цвинтар
| Забалківський цвинтар | |
|---|---|
 | |
| Інформація про цвинтар | |
| 46°38′12″ пн. ш. 32°34′00″ сх. д.H G O | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Херсон Корабельний район Забалка |
| Відкрито | XVIII-XIX ст. |
| Закрито | 1964 |
| Статус | закрито єврейський цвинтар і колишній цвинтар[d] |
| Площа | 8,84 Га (88 401 м²) |
 | |
  Забалківський цвинтар Забалківський цвинтар (Херсонська область) | |
Забалківський цвинтар — один з найстаріших некрополів Херсона. Виник у районі Забалка у XVIII-XIX ст. Нині знаходиться у Корабельному районі міста Херсона. Найстаріше зі збережених поховань датується 1806 р.
Забалківський цвинтар виник на межі XVIII-XIX ст. Назва цвинтаря походить від місцевості, яку тутешні мешканці називали по-українські "За балкою", тобто за глибоким ровом, що відмежував це передмістя від міста Херсона.
Спершу цвинтар не мав християнської ділянки і був поділений на єврейське і караїмське кладовища. Так відображено на плані міста Херсона 1872 року. Єврейська ділянка Забалківського цвинтаря також називалась Старим єврейським кладовищем і була першим найдавнішим місцем поховання євреїв у Херсоні. Старе єврейське кладовище не збереглось, сьогодні це ділянка між вулицями Куйбишева і Овражною, що забудована приватними котеджами.[1]
З розвитком цвинтаря його територія розширилась з іншого боку Старо-цвинтарної вулиці, яка стала проходити прямо через некрополь. Нова ділянка була більшою за дві старі разом узяті, це вже був християнський цвинтар.
У приміщенні, яке нині займає середня школа № 5, розташовувався тимчасовий шпиталь, у якому розміщували поранених, що прибували з Севастополя у роки Кримської війни 1853-1856 рр. Ховали померлих біля мурованої огорожі шпиталя. Саме тут був сформований Ратницький цвинтар, де спочивають загиблі в боях різних воєн і померлі від ран у шпиталях. Походження назви пов'язують із тим, що серед похованих переважали ополченці[2].
Над братською могилою встановили спочатку дерев'яний, a згодом кам'яний xpecт з написом: «Здесь покоица прах братст абороны Севастополя 1855 г.»[3]. У 1920-х роках цей хрест було демонтовано.
У роки Кримської війни у церкві Святого Миколая співали захисників Севастополя, які померли в херсонських шпиталях. На початку XX століття храм був розширений за рахунок прибудови до нього з півночі та з півдня болів Святого Серафима Саровського та Казанської Ікони Божої Матері.
На цвинтарі є окрема ділянка поховань воїнів, полеглих у боях за Херсон у роки Радянсько-німецької війни. Ця невеличка ділянка, у порівнянні з рештою цвинтаря, знаходиться в досить доброму стані.
Власне ділянка, що збереглась - це християнська ділянка, котра зараз називається Забалківський цвинтар. У 1964 році цвинтар був закритий а його територія вже частково забудована.
У 1960-1990-х роках на кладовищі неодноразово знаходили трупи непохованих осіб: як вбитих, так і померлих природною смертю[4].
Васильєв Олександр Харитонович (1895 — † 22.02.1918) — херсонський міщанин, розстріляний під час більшовицького панування у Херсоні. [5]
Письменний Григорій Георгійович (1898 — † 22.02.1918) — херсонський міщанин, розстріляний під час більшовицького панування у Херсоні. [5]
Гервасій Петрович Руденко (1895 — † 08.08.1919) — підхорунжий Добровольчої армії. Вбитий з необережності. [6]
.jpg)
Цвинтар, за довгі роки бездіяльності, став пусткою та піддався значному розоренню. Нині Забалківський цвинтар — це зарослий високою травою пустир з окремими напівзруйнованими пам'ятниками та хрестами. Єдина ділянка цвинтаря, що зберігається у пристойному стані — могили воїнів РСЧА періоду Другої світової війни.
Серед місцевих мешканців, як і серед херсонців заголом, надзвичайно поширені легенди про привидів, що мешкають у приватних садибах, збудованих у 1970-1990-х роках на одній з частин кладовища. Оповідачі стверджують, що оскільки ексгумації поховань не відбулось — нові будинки будували в буквальному сенсі "на кістках". Як наслідок — власників будинків постійно переслідують нещастя, загодовкі летальні випадки, хвороби тощо. Доведеним і визнаним фактом є те, що від низки будинків, що розташовані на колишній частині цвинтаря, власники намагаються позбутися усіма можливими засобами. Дехто продав житло за безцінь, інші просто виїхали, лишивши нерухомість на самозаселення циган і безхатьків[7]. В центрі цих легенд будинок №2 по вулиці Сумській[8].
- Херсон, Забалківський цвинтар [Архівовано 25 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Персональный сайт - Херсон. necropolural.narod.ru. Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 15 грудня 2019.
- ↑ На окраинах старого города » Мой город — Херсон (ru-RU) . Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
- ↑ Військовий некрополь Херсонщини часів кримської війни. khersonci.com.ua. Архів оригіналу за 17 грудня 2021. Процитовано 17 грудня 2021.
- ↑ Где в Херсоне находится дом с привидениями? - Херсон Daily. khersondaily.com (рос.). Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
- ↑ а б Державний архів Херсонської обл., Ф.137, Оп.8, спр.40, арк.119
- ↑ Державний архів Херсонської обл., Ф.137, Оп.13, спр.63, арк.187
- ↑ Невесть что на Забалке: потусторонняя «месть». ХЕРСОН Онлайн общественно политическое интернет издание (ru-RU) . Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
- ↑ В Херсоне сняли на видео три дома с привидениями. Видео. Типичный Херсон. 13 вересня 2019. Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.