Заборона куріння
Заборо́на курі́ння — заборона паління тютюнових виробів. У різних країнах діють різні обмеження і штрафи, які закріплюються на законодавчому рівні або установлюються власником певного закладу. Метою заборони паління є захист некурців від пасивного паління.
Заборона куріння у громадських місцях є одним із першочергових заходів, визначених Рамковою конвенцією Всесвітньої організації охорони здоров'я з боротьби з тютюном, які мають сприяти подоланню тютюнової пандемії і зниженню шкідливого впливу тютюнопаління на здоров'я населення. Конвенцію підписало 172 країни, зокрема й Україна, і вже 31 з них ввела заборону куріння. Щороку до цього списку приєднується 2-3 країни. Першою державою у світі, яка ввела повну заборону куріння, стала Ірландія — 2004 р. там набув чинності відповідний закон. Нині його підтримує 95% населення[1].
В Україні з тютюнопалінням борються шляхом заборони курити у громадських місцях, зменшення реклами тютюнових виробів, заборони реклами засобів для нагрівання тютюну. У 2021 році наступним кроком у пропаганді здорового способу життя став Законопроєкт №4358. Про його перспективи розповідають на прикладі Житомирської області[2]
- Основна стаття: Пасивне куріння
Першочерговим завданням законів, які обмежують куріння в громадських місцях, є захист людей від пасивного куріння. Адже за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я вдихання вторинного тютюнового диму приводить до 600000 випадків передчасної смерті в рік. У тютюновому димі міститься більше 7000 хімічних речовин, з яких, щонайменше, 250 відомі як шкідливі і 69 як канцерогенні. Більш того, сам вторинний тютюновий дим ВООЗ класифікує як канцероген[3].
Серед дорослих людей вдихання вторинного тютюнового диму підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань на 25-30% та респіраторних хвороб, включаючи ішемічну хворобу серця і рак легень[3]. Відповідно до досліджень, ризик отримати рак легень у людей, які працюють у сильно задимлених приміщеннях (приміром, офіціанти та бармени), підвищується до 101% порівняно з тими, хто працює в нормальних умовах. Діти, які піддаються впливу пасивного куріння, на 50-100% частіше хворіють гострими респіраторними хворобами[3]. А серед дітей грудного віку вдихання вторинного тютюнового диму може викликати раптову смерть, у вагітних жінок — народження дітей із низькою масою тіла.
За інформацією ВООЗ приблизно 40% всіх дітей у світі, 33% чоловіків і 35% жінок некурців регулярно піддаються впливу пасивного куріння. 31% випадків смерті, пов'язаних зі вдиханням вторинного тютюнового диму, відбувається серед дітей[4].
Куріння також завдає непрямих збитків або додаткових витрат, яких можна було би уникнути, як економікам країн загалом, так і конкретним підприємствам та особам. Зокрема:
- за оцінками американського Товариства актуаріїв, вартість лікування некурців, які захворіли в результаті впливу вторинного тютюнового диму, становить майже 5 млрд доларів США в рік.
- у Великій Британії лікування захворювань у дітей, викликаних впливом пасивного куріння, обходиться в наступні суми: щонайменше 9,7 млн фунтів стерлінгів щорічно йде на надання першої медичної допомоги та лікування астми, 13,6 млн фунтів стерлінгів на госпіталізацію й 4 млн фунтів стерлінгів на препарати для лікування астми в дітей.
- У Швейцарії результатом куріння у громадських місцях є: 32000 днів госпіталізації, яких можна було б уникнути, втрата 3000 років життя людей і 330 млн швейцарських франків на лікування хвороб, викликаних тютюновим димом.
- У Гонконгу економічної шкоди, що завдаються пасивним курінням (прямі витрати на медичне обслуговування, довгостроковий догляд і зниження продуктивності праці), оцінюється приблизно у 156 млн доларів США.
- У Шотландії дослідники, які провели опитування у 200 компаніях, підрахували, що зниження продуктивності праці у зв'язку з невиходом на роботу курців через хвороби, пов'язані з палінням, обходиться в 40 млн фунтів стерлінгів.
- Прийняття законів, які обмежують куріння, знижує ризик пожеж і нещасних випадків, що в свою чергу зменшує витрати на страхування. У Сполучених Штатах вільні від тютюнового диму підприємства можуть придбати страхування від пожеж і страхування майна за нижчими тарифами, при цьому знижки можуть сягати 25-30%[5].
2010 року набув чинності закон, який забороняє куріння в кафе й ресторанах. Власники закладів площею до 50 квадратних метрів можуть самостійно обирати, чи буде кафе/ресторан для курців або повністю бездимним. Порушення закону карається штрафом у розмірі до 10 тисяч євро.
У другому за чисельністю населення місті країни, Кордові, ввели заборону на куріння за кермом автомобіля. Порушникам – штраф $111 або позбавлення волі строком від 15 до 90 днів.
З 2011 року діє повна заборона на куріння у закладах громадського харчування. Перед тим діяла заборона на куріння у закладах, де продається їжа, а не тільки напої.
Введено заборону на куріння у 15 найбільших парках та площах Мінська.
Із червня 2012 діє повна заборона на куріння у громадських місцях, зокрема, в закладах громадського харчування. За порушення курцям загрожує штраф у розмірі від €150 до €250, а власникам закладів, які допустили порушення - від €1500 до €2500, а при повторному порушенні – до €5000.
Повна заборона куріння у закладах харчування введена 2006 року. За невиконання закону громадянам доведеться заплатити штраф у розмірі від 30 до 200 фунтів стерлінгів, а власнику закладу — 2,5 тисячі фунтів стерлінгів.
Заборона куріння у громадських місцях і закладах харчування зокрема, діє з 2010 року.
Не дозволено палити в невеликих барах до 40 квадратних метрів. Також закон дозволяє курити в спеціальних місцях, відведених для цього. Заборона набула чинності в 2007 році.
Акторам театру заборонили курити на сцені в ході виступу, навіть якщо того вимагає п'єса. Ввели також заборону на куріння всередині медичних закладів та на їх території, на зупинках громадського транспорту, спортивних спорудах.
2004 року Ірландія стала першою країною у світі, в якій заборонили куріння у закладах харчування.
Заборона куріння у закладах громадського харчування діє з 2011 року. Влітку 2012 набула чинності не заборона куріння на пляжах. Поки вона поширюється лиш на пляж Моран острову Гран Канарія, де відтепер потрібно відводити 75% пляжу курцям і 25% - некурцям. У 2013 році влада планує розширити часткову або повну не заборону й на інші пляжі країни.
Куріння в публічних місцях, зокрема, барах, ресторанах і кав'ярнях, заборонено з 2005.
У липні 2012 почала діяти заборона куріння у громадських місцях, зокрема в закладах громадського харчування та закладах, призначених для масового відпочинку.
Ввели заборону куріння у закритих приміщеннях закладів харчування Гавани, які знаходяться у власності держави.
З 2012 року діє заборона куріння у громадських місцях, зокрема, у закладах харчування, магазинах та на робочих місцях.
У жовтні 2012 ухвалено закон про повну заборону куріння у громадських місцях, зокрема, в закладах громадського харчування.
Курити не можна в ресторанах і кафе з 2008 року. При цьому в популярних кофішопах не дозволяється курити марихуану. З 2010 року закон поширюється на кафе і бари площею до 70 квадратних метрів.
Палити в громадських місцях у Норвегії заборонили ще в далекому 1988 році, а ось заборона на куріння в барах прийняли там лише в червні 2004 року.
Закон, який забороняє куріння в ресторанах, освітніх і медичних установах, на зупинках громадського транспорту, був прийнятий в листопаді 2010 року.
З 2015 року вводиться повна заборона куріння у громадських місцях, зокрема, в закладах харчування.
Із січня 2012 введена заборона на куріння у громадських місцях, щоправда, вона поки не поширюється на заклади громадського харчування. Штрафи за порушення – від €75 до €190.
У квітні 2012 почала діяти заборона куріння в аеропортах та на бортах літаків, а також в усіх громадських місцях, закладах громадського харчування та місцях проведення весільних або інших святкових чи ритуальних подій[6].
Боротьба з курінням у Фінляндії почалася ще в 1976 році зі введення закону про заборону куріння у громадських місцях. У 2000 році прийняли новий закон, за яким необхідно розділяти кафе та ресторани на дві зони: для курців і некурців. Прийнятий в 2010 році новий закон повністю заборонив курити у громадських місцях. Влада Фінляндії також поставила перед собою мету: стати до 2040 року некурящою країною[7].
Оскільки завдяки введенню заборони суттєво знижується вплив тютюнового диму на населення, очікується підвищення загального рівня здоров'я, що в довгостроковій перспективі позначиться на середній тривалості життя, зменшить витрати фізичних осіб і держави на лікування хвороб, пов'язаних із тютюнопалінням.
Протягом року опісля прийняття в штаті Аризона закону про заборону куріння у громадських місцях, кількість госпіталізацій через інфаркт зменшилася на 13%, з нестабільною стенокардією — на 33%, інсультів — 14%, астми — 22%[3].
Через дев'ять місяців після набуття чинності закону про заборону куріння у громадських місцях, 59% курців повідомили про зменшення кількості щоденного вживання сигарет, 49% відзначили, що імовірність того, що вони кинуть палити, збільшилася, а 79% серед тих, хто кинув палити, підтвердили, що в цьому їх допомогло ухвалення закону[8].
У Шотландії число госпіталізацій із гострими коронарними синдромами в дев'яти великих лікарнях зменшилося на 17% через 10 місяців після введення в дію антитютюнового закону. Кількість госпіталізацій із діагнозом «гострий коронарний синдром» знизилася серед курців на 14%, серед колишніх курців на 19%, а серед людей, які ніколи не курили — на 21%[9].
Опитування, проведені у більшості країн, де діє заборона, показують високий рівень схвалення населенням даної ініціативи.
Протягом листопада-грудня 2011 р. Київський міжнародний інститут соціології на замовлення організації «Quirk Global Strategies» провів опитування щодо ставлення українців до ухвалення закону про заборону куріння у громадських місцях. Результати виявилися наступними:
- 84% українців підтримують прийняття закону, який заборонятиме курити всередині громадських приміщень, включно з усіма робочими місцями, житловими будинками, офісами.
- Високий рівень підтримки бездимних приміщень зафіксований у всіх регіонах країни. Найбільший — на Сході та Півночі — 88%, найменший, але теж переважний, на Заході −78%;
- Закон підтримують 92% жінок та 76% чоловіків.
- Законодавство про повну заборону куріння в ресторанах та кафе підтримують 77% населення, в барах — 74% населення.
- Загалом 91% українців визнає пасивне куріння шкідливим для здоров'я: 35% українців «сильно турбує», коли їх обкурюють, 31% «доволі сильно», 17% «лише трохи» та 16% «зовсім не турбує».
- 83% українців вважають, що права клієнтів та працівників дихати чистим, вільним від диму повітрям, зокрема, в ресторанах, барах та кафе є вищими, ніж права курців там курити.
- Права курців забруднювати повітря токсичними речовинами тютюнового диму ставлять вище лише 8% українців[10].
Згідно ст. 13 ЗУ «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» (Редакція від 16.12.2012р.)
Забороняється куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів:
- у ліфтах і таксофонах;
- у приміщеннях та на території закладів охорони здоров’я;
- у приміщеннях та на території навчальних закладів;
- у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;
- у приміщеннях закладів ресторанного господарства;
- у приміщеннях об’єктів культурного призначення;
- у приміщеннях органів державної влади, інших державних установ, органів місцевого самоврядування;
- у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
- у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;
- у приміщеннях гуртожитків;
- на дитячих майданчиках;
- у місцях загального користування житлових будинків;
- у підземних переходах;
- у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів, у тому числі в таксі (Редакція від 11.07.2022р.)
- на вокзалах та станціях;
- на зупинках громадського транспорту.
- Ресурсний центр з максимально повною інформацією про антитютюнові ініціативи
- Медіафільтр — моніторинг публікацій про- та антитютюнової тематики [Архівовано 15 липня 2012 у Wayback Machine.]
- Державна політика України щодо боротьби з тютюнопалінням
- Рамкова конвенція Всесвітньої організації охорони здоров’я з боротьби з тютюном
- Боротьба з тютюнопалінням
- Заборона куріння у фільмах
- Пасивне куріння
- Лікування нікотинової залежності
- Маніпуляції цифрами й фактами в матеріалах на тютюнову тематику — Медіаграмотність, 20.02.2012
- Як преса лобіює інтереси тютюнових компаній — Медіаграмотність, 21.03.2012 [Архівовано 25 березня 2012 у Wayback Machine.]
- Результати опитування українців щодо заборони куріння в закритих приміщеннях на усіх робочих місцях, включно із кафе, барами та ресторанами — лютий, 2012 р. [Архівовано 21 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Як уникнути штрафів за «бездимний» закон?
- Чотири простих кроки для виконання «бездимного» закону
- ↑ Успішні історії заборони куріння в громадських місцях: Ірландія, Шотландія, Уругвай (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 травня 2015. Процитовано 12 квітня 2012.
- ↑ Антитютюновий законопроєкт: чого чекати житомирянам - yes-zhytomyr.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 грудня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
- ↑ а б в г Сведенья о вторичном табачном дыме (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 травня 2015. Процитовано 12 квітня 2012.
- ↑ ВООЗ. Тютюнова епідемія і боротьба з нею. Підбірка фактів. Архів оригіналу за 29 лютого 2012. Процитовано 12 квітня 2012.
- ↑ Закони про обмеження куріння приносять користь економіці (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 травня 2015. Процитовано 12 квітня 2012.
- ↑ Як посилилося антитютюнове законодавство світу в 2012 році. - Медіафільтр, 29.12.2012. Архів оригіналу за 04.04.2013. Процитовано 29.12.2012.
- ↑ Як обмежують куріння в різних країнах світу: короткий огляд. — Медіафільтр, 15.11.2012. Архів оригіналу за 13.06.2017. Процитовано 15.12.2012.
- ↑ [global.tobaccofreekids.org/files/pdfs/ru/SF_facts_ru.pdf Заборона куріння на робочих і в громадських місцях: ключові факти]
- ↑ Закони про заборону куріння в громадських місцях позитивно впливають на здоров'я населення (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 травня 2015. Процитовано 12 квітня 2012.
- ↑ 84% Українців підтримують законопроєкт про повну заборону куріння в закритих громадських приміщеннях[недоступне посилання з липня 2019]