Заверуха Іван Теодорович
| о. Іван Заверуха | |
|---|---|
| Іван Теодорович Заверуха | |
| Народився | 17 січня 1881 Гадинківці, Гусятинський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина |
| Помер | 15 грудня 1961 (80 років) Рибники, Бережанський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Гадинківці |
| Громадянство | .svg){kind=small} Австро-Угорщина →  ЗУНР →  Польща →  УРСР |
| Національність | українець |
| Alma mater | Львівська духовна семінарія Святого Духа і Інсбруцький університет |
о. Іван Заверуха, Іван Теодорович Заверуха (17 січня[1] 1881, с. Гадинківці, Австро-Угорщина — 15 грудня 1961, с. Рибники, нині Україна[2]) — український священнослужитель, просвітній діяч, літератор. Доктор теології, крилошанин, декан УГКЦ.
Іван Заверуха народився 1881 року у селі Гадинківцях, нині Копичинецької громади Чортківського району Тернопільської области України.
Закінчив Львівську духовну семінарію, богословський факультет Інсбруцького університету (1905—1907)[1]. З У 1909—1914 роках був сотрудником на парафії в селі Острів біля Тернополя, потім — адміністратором (з 1918) і парохом (1924—1929) в селі Жуків на Бережанщині і одночасно адміністратором (1924—1927) і деканом (1927—1929) Бережанського деканату.[3] Від 1929 року — на парафії в Рибниках, де діяльний у «Просвіті», «Сільському господарі», «Союзі українок» та инших товариствах, співорганізатор деяких із них.
У 1939 і 1946 роках заарештований органами НКВС, 1950 — МДБ; 8 липня 1950 року засуджений «за антирадянську агітацію» на 25 років ув'язнення; покарання відбував у ВТТ поблизу м. Омськ (нині РФ). Звільнений 8 січня 1955 року, реабілітований 2 червня 1993.
Помер 15 грудня 1961 року. Похований у родинному селі.
Статті та поезії релігійної і морально-етичної тематики опубліковані у християнських виданнях і часописах краю.
- ↑ а б Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students [Архівовано 22 грудня 2021 у Wayback Machine.]… — P. 98.
- ↑ В Бережанщині помер о. Іван Заверуха — священик, діяч і поет // Свобода. — 1962. — № 4 [Архівовано 30 січня 2022 у Wayback Machine.]. — С. 4.
- ↑ Zaveruxa Ivan // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 501. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- Головин Б., Дем'янова, І. Заверуха Іван Теодорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 241. — ISBN 978-966-528-318-8.
- Заверуха Іван Теодорович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2012. — Кн. 2. — С. 158. — ISBN 978-966-457-134-7.
- Головин, Б. Заверуха Іван, отець (1881—1955) // Ісповідники віри — наші сучасники. — Т. : ТзОВ «Тернограф», 2009. — С. 38—39. — ISBN 978-966-457-053-1
- В Бережанщині помер о. Іван Заверуха — священик, діяч і поет // Свобода. — 1962. — № [[https://web.archive.org/web/20220130091502/http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1962/Svoboda-1962-004.pdf Архівовано 30 січня 2022 у Wayback Machine.] 4]. — С. 4.
- Бандурка, І. Церква, котра міцна у вірі // Свобода плюс Тернопільщина. — 2021. — № 46 (18 черв.). — С. 3.
- У 70-у річницю Львівського псевдособору Митрополит Василій закликав вшанувати кожного, хто залишився вірним УГКЦ та Україні [Архівовано 30 січня 2022 у Wayback Machine.] // Тернопільсько-Зборівська архиєпархія УГКЦ. — 2022.
- Blažejovskyj D. Byzantine Kyivan rite students in Pontifical Colleges, and Seminaries, Universities and Institutes of Central and Western Europe (1576—1983) [Архівовано 22 грудня 2021 у Wayback Machine.], AOSBM, Sectio I. — Vol. 43. — Rome 1984. — 366 p. (англ.)