Завилькуватість
Завилькуватість — термін у дендрології і мінералогії.
Завилькуватість[1] — вада деревини, що полягає у хвилястому або безладному розташуванні волокон деревини. Розрізняють хвилясту завилькуватість — з більш-менш правильним розташуванням волокон; і путану завилькуватість — з безладним розташуванням волокон.
Від завилькуватості слід відрізняти косошарість — гвинтоподібне розташування, нахил волокон.
Завилькуватість (рос. свилеватость, англ. knaggicity, нім. Drehwüchsigkeit f, Wimmer m) — у мінералогії — мозаїчна будова мінералів, яка виникає при їх рості з одного кристалічного зародка, наприклад, безперервні дендритоподібні утворення.
Завилькуваті мінерали складаються з багатьох субпаралельних блоків і виявляються за мозаїчною будовою граней, а також по звивистих лініях (струминках) на місці свіжого сколу.
- ↑ Завилькуватість // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.