Завод азотних добрив у Леваканті («Таджик Азот»)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Завод азотних добрив у Леваканті («Таджик Азот»). Карта розташування: Таджикистан
Левакант
Левакант
Місце розташування заводу
ЗАТ СП «Таджикистан Азот»
Типбізнес
ГалузьХімічна промисловість
ФіліїФілій та представництв ВАТ «Таджикистан Азот» не має.
ПродукціяВиробництво добрив та азотних сполук
ПослугиОптова торгівля хімічними продуктами
Власник(и)Власник підприємства, Голова Ради директорів Групи компаній Group DF Дмитро Фірташ
СпівробітникиСередньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу 4006 осіб (2010)

Завод азотних добрив у Леваканті («Таджик Азот») — підприємство Таджикистану, що знаходиться у місті Левакант та призначене для виробництва азотних добрив.

Первісно було відоме як Вахшський азотно-туковий завод. Підприємство було засноване в 1964-му, почало роботу в 1967-му та пройшло модернізацію в 1972 році.

Завод випускав аміак, на основі якого продукували карбамід.

Під час Громадянської війни 1990-х років виробничий майданчик зупинився.

У 2002 році український мільярдер Дмитро Фірташ, який налагодив великі торговельні зв'язки з центральноазійським регіоном, почав інвестування в хімічну промисловість та придбав контрольний пакет акцій заводу «Таджик Азот». В подальшому він увійшов до належної Фірташу OSTCHEM Group, що об'єднала підприємства в Україні, Таджикистані та Естонії. Втім, у квітні 2014-го за позовом Антикорупційного агентства Таджикистану Економічний суд Душанбе визнав угоду купівлі заводу Фірташем незаконною та недійсною.

В 2016-му створили спільне підприємство "Нуріхої Осійо" за участі китайського інвестора компанії "Henan Zhong-Ya". Втім, у 2019-му влада Таджикистану розірвала і цю угоду.

В 2022 році оголосили про придбання заводу компанією «Осійо кемікал», про яку повідомлялось лише те, що вона створена та діє у відповідності до законодавства Таджикистану.[1]

В 2023-му повідомлялось про завершення реконструкції та введення зводу в дію. Анонсовано, що на першому етапі майданчик зможе продукувати 90 тисяч тонн добрив на рік. В подальшому планується збільшити річну виробничу потужність до 124 тисяч тонн аміаку та 180 тисяч тонн карбаміду.[2][3]

Сировиною для виробництва аміаку є природний газ, що постачався по трубопроводу Кизил-Тумшук – Душанбе. Станом на середину 2010-х останній був у аварійному стані, тому плани відновлення його роботи передбачали прокладання газопроводу Душанбе – Яван.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Расследование: кто он, "счастливый" владелец "Азота"?. Радио Озоди (рос.). 16 лютого 2022. Процитовано 18 серпня 2024.
  2. "Азот" возобновил свою деятельность. Проблемы таджикских фермеров будут решены? ВИДЕО. Радио Озоди (рос.). 27 квітня 2023. Процитовано 18 серпня 2024.
  3. Таджикистан, Sputnik (20230425T1546+0500). На юге Таджикистана перезапустили крупнейший химзавод "Азот". Sputnik Таджикистан (рос.). Процитовано 18 серпня 2024.