Завод суперфосфату у Памплоні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Завод суперфосфату у Памплоні. Карта розташування: Іспанія
Памплона
Памплона
Район розташування заводу

Завод суперфосфату у Памплоні – колишній виробничий майданчик на півночі Іспанії.

На початку 20 століття в Іспанії почався бум виробництва фосфорного добрива – суперфосфату, чому сприяла географічна близькість до фосфоритів Марокко та великий ресурс піритів в іспанській провінції Уельва. Зокрема, в 1908-му заснували Compañía Navarra de Abonos Químicos, що відкрила завод суперфосфату в районі Buztintxuri на північно-західній околиці Памплони.

Відносно масштабу діяльності заводу відомо, що в 1932 та 1933 роках він випустив 40 та 38 тисяч тонн суперфосфату відповідно, а станом на середину 1950-х проектна потужність майданчику становила 45 тисяч тонн на рік.

Суперфосфат отримують шляхом розкладу фосфоритів сульфатною кислотою, при цьому майданчик у Памплоні використовував кислоту власного виробництва. Є відомості, що за 1965 – 1971 роки для нього закупили 624 тисяч тонн цієї сировини і майже весь обсяг постачила Compañía de Azufre y Cobre de Tharsis.

В 1962-му Compañía Navarra de Abonos Químicos об’єдналась з Sociedad Navarra de Industriales, що мала завод суперфосфату у Лодосі, в нову компанію Industria Navarra de Abonos (Inabonos). З 1984-му власником Inabonos стала французька Roullier Group.

На початку 1960-х в Іспанії стартувало виробництво комплексних добрив, яке призвело до суттєвого зменшення попиту на суперфосфат. Відповідні зміни торкнулись і майданчику в Памплоні, який станом на першу половину 1980-х міг виробляти 70 тисяч тонн комплексних добрив на рік.

В 2000-му Inabonos закрила майданчик у Памплоні (та продовжила діяльність в Лодосі).[1][2][3][4][5][6][7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. La Fábrica de Féculas de Lodosa. Ondaregia (ісп.). 6 листопада 2017. Процитовано 1 серпня 2024.
  2. estminmetesp_a1933 (PDF).
  3. fondo/pdf/44838_4 (PDF).
  4. DOLORES, FERRERO BLANCO, Mª (11 квітня 2017). UN MODELO DE MINERÍA CONTEMPORÁNEA: Huelva, del colonialismo a la mundialización (ісп.). Servicio de Publicaciones de la Universidad de Huelva. ISBN 978-84-17066-01-7.
  5. Quienes somos | TIMAC AGRO España. es.timacagro.com (es-ES) . Процитовано 1 серпня 2024.
  6. Cacho, Jesus (21 листопада 1984). Las empresas de fertilizantes proponen el cierre de 11 plantas, dentro del plan de reconversión del sector. El País (ісп.). ISSN 1134-6582. Процитовано 7 серпня 2024.
  7. Cacho, Jesus (15 грудня 1984). Acuerdo entre la Administración y el sector de fertilizantes sobre el cierre de plantas. El País (ісп.). ISSN 1134-6582. Процитовано 14 серпня 2024.