Мотовиліхинські заводи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Завод №172)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Мотовиліхинські заводи»
«Мотовилихинские заводы»
ТипПублічна компанія
Організаційно-правова форма господарюванняакціонерне товариство і публічна компанія
ГалузьВиробництво озброєнь, нафтопромислового обладнання
СпеціалізаціяСпеціальне машинобудування і металургія
Лістинг на біржіMOEX: [1]
Засновано1736
Засновник(и)Татищев В. М.
Штаб-квартираРосія Росія, м. Перм
Попередні назвиПермські гарматні заводи
Завод ім. Леніна
Ключові особиСергій Когогін (голова ради директорів), Юрій Клочков (генеральний директор)
ПродукціяАртилерійські системи, Реактивні системи залпового вогню, будівельно-дорожня техніка, продукція металургії
Виторг▲ 14,516 млрд руб. (2012 рік)[1]
Операційний прибуток (EBIT)900 млн руб. (2012 рік)[2]
Чистий прибуток▼ −786 млн руб. (2012 рік)[2]
Активи18 946 145 000 ₽ (2016)[3]
Власний капітал−4 872 882 000 ₽ (2016)[4]
Власник(и)Ростех
Співробітникибільше 7 тис.
Дочірні компаніїЗАТ «Третій Спецмаш», ТОВ МЗ «Камасталь», ЗАТ «Торговий дім» МЗ "", ТОВ «Тепло-М», ЗАТ «Імпульс-М», ЗАТ «СКБ», ЗАТ «УДС» Молот ""
mz.perm.ru
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни орден Трудового Червоного Прапора
Мапа
CMNS: Мотовиліхинські заводи у Вікісховищі
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Мотовиліхинські заводи

«Мотовиліхинські заводи» — російська збройова компанія. Повне найменування — ТОВ спеціального машинобудування і металургії «Мотовиліхінскі заводи». Штаб-квартиру розташовано в Пермі.

Історія

[ред. | ред. код]

Компанія веде свою історію з моменту закладки на Камі за приписами Анни Іоанівни і начальника Уральського гірського округу В. М. Татіщева Мотовиліхинського міделиварного заводу в 1736 році. В кінці XVIII століття поруч з мідеплавильному заводом були побудовані сталегарматний і чугуногарматний заводи, які в 1871 році були об'єднані в «Пермські гарматні заводи». У 1876 році тут була пущена перша на Уралі мартенівська піч. Міделиварний же завод було зупинено.[5]

У 1992 році підприємство було акціоноване, отримало назву ВАТ «Мотовиліхинскі заводи».

З 2018 року на підприємстві запущено процес банкрутства. Як наголошується, що це не означає закриття заводу.[6][7]

У листопаді 2022 року стало відомо, що завод передав продукцію у рамках виконання держоборонзамовлення рф.[8]

2022 році частину територій підприємства продано за 59,5 млн рублів (близько 100 тисяч доларів) під житлову забудову.[6]

29 квітня 2023 року на заводі сталася пожежа, за даними заводу, там горів трансформатор[9].

Власники і керівництво

[ред. | ред. код]

Статутний капітал компанії становить 1,49 млрд руб. Акції групи підприємств «Мотовиліхинскі заводи» за станом на 31 березня 2014 року було розподілено наступним чином[10]: 35 % належить «дочкам» Державній корпорації «Ростех» (25 % — ВАТ «Рособоронекспорт», 10 % — ВАТ «ДНВП „Сплав“», Тула), 15 % має «дочка» ВАТ «Уралвагонзавод» ЗАТ «Уральская великовантажна техніка — Уралвагонзавод», 18,6 % належить ТОВ «Вектор Б», 16,4 % — ТОВ «Метал регіон».

Генеральний директор — Юрій Клочков[11], голова ради директорів — Сергій Когогін.

Діяльність

[ред. | ред. код]

ПАТ «Мотовиліхинскі заводи» об'єднує заводи, які спеціалізуються на виробництві металургійної продукції (спеціальні марки сталі, сортовий і листовий прокат, блюмси, поковки, штампування, лиття), нафтопромислового і бурильного устаткування, будівельно-дорожньої техніки і артилерійських систем різних класів (артилерія і РСЗВ «Смерч»). Основні виробничі підрозділи: ТОВ МЗ «Камасталь», ЗАТ «МНГМ», ЗАТ «Третій Спецмаш». Збут, логістику і маркетинг продукції цивільного призначення веде ЗАТ ТД «Мотовиліхинскі заводи».

Військова продукція

[ред. | ред. код]

Польова артилерія і міномети

[ред. | ред. код]

Самохідна артилерія, міномети і комплекси

[ред. | ред. код]

Реактивні системи залпового вогню

[ред. | ред. код]

Машини керування вогнем артилерії комплексу 1В12 і його модифікацій

[ред. | ред. код]
  • Машина старшого офіцера батареї 1В13
  • Машина командира батареї 1В14
  • Машина командира дивізіону 1В15
  • Машина начальника штабу дивізіону 1В16

Цивільна продукція

[ред. | ред. код]

Будівельно-дорожня техніка

[ред. | ред. код]
  • екскаватор-планувальник ЕТ-4322 (на базі КАМАЗ)
  • багатофункціональний плаваючий екскаватор МЗ-159
  • автокран «МОТОВИЛІХА» КС-5579.22 (35т.)
  • комбінована дорожня машина КМ-800С

Нафтопромислове обладнання

[ред. | ред. код]
  • бурове обладнання
  • обладнання для видобутку нафти
  • обладнання для капітального ремонту свердловин

Факти

[ред. | ред. код]
  • 1886 — на заводі почала працювати перша на Уралі електростанція.
  • В кінці XIX століття Гірським начальником заводу Слав'янов М. Г. була винайдено і випробувано перше в світі електрозварювання.
  • У Першу світову війну Пермські «Мотовиліхинскі заводи» поставили Російській армії п'яту частину артилерійського озброєння[12].
  • У Другу світову війну Пермські «Мотовиліхинскі заводи» виготовили чверть всіх артсистем Червоної армії[12].
  • Три бічні гармати на крейсера «Аврора» вироблені у Пермі[12].
  • Перший постріл по території нацистської Німеччини 2 серпня 1944 року був зроблений з 152-мм гармати-гаубиці МЛ-20 № 3922, зробленої в Пермі на «Мотовиліхинському заводі»[12].
  • Перший постріл по Берліну 20 квітня 1945 року зробила 122-мм корпусна гармата А-19 № 501, зроблена в Пермі[12].
  • У травні 2010 року ливарники підприємства розробили креслення і виготовили 85-ти кілограмову гирю для Федерації силового екстриму Пермського краю. Цей снаряд на 3 кг важчий оригінальної гирі Дикуля і на даний момент є найважчим з існуючих[13].

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Биховський, Абрам Ісаєвич — директор «Мотовиліхинських заводів» з 1939 по 1952 роки
  • Віктор Миколаєвич Лебедєв — директор «Мотовиліхинських заводів» з 1952 по 1976 роки
  • Промислові підприємства Пермського краю
  • Музей ВАТ «Мотовиліхинські заводи»

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ 2013-й – трудный. И переломный // Мотовилихинский рабочий : газета. — 2013. — № 12(11141). — С. 1.
  2. ↑ а б 2013-й – трудный. И переломный // Мотовилихинский рабочий : газета. — 2013. — № 12(11141). — С. 2.
  3. ↑ http://mz.perm.ru/to_investors/accounting/ПАО%20МЗ%20Консолидированная%20отчетность%20по%20МСФО%20за%202016г.zip
  4. ↑ http://mz.perm.ru/to_investors/accounting/%D0%9F%D0%90%D0%9E%20%D0%9C%D0%97%20%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D0%B4%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D0%B0%D1%8F%20%D0%BE%D1%82%D1%87%D0%B5%D1%82%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C%20%D0%BF%D0%BE%20%D0%9C%D0%A1%D0%A4%D0%9E%20%D0%B7%D0%B0%202016%D0%B3.zip
  5. ↑ История — О холдинге — Мотовилиха [Архівовано 1 травня 2018 у Wayback Machine.] // mz.perm.ru (Перевірено 7 березня 2011)(Проверено 7 марта 2011)
  6. ↑ а б Росія розпродає єдиного виробника РСЗВ “Град” та “Смерч” (укр.). Процитовано 9 липня 2023.
  7. ↑ «Мотовилихинские заводы» признаны банкротом (рос.). Процитовано 7 липня 2023.
  8. ↑ Російська промисловість передала до армії нову партію РСЗВ (укр.). Процитовано 9 липня 2023.
  9. ↑ У російській Пермі горів завод із виробництва снарядів для артилерії та РСЗВ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 3 травня 2023.
  10. ↑ Ежеквартальный отчёт за I квартал 2014 года[недоступне посилання з липня 2019]
  11. ↑ «Ростех» отдал «Мотовилиху» в управление «КАМАЗу» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] // Коммерсантъ — Пермь (Перевірено 14 червня 2014)(Проверено 14 июня 2014)
  12. ↑ а б в г д Андрей Гаравский (10 жовтня 2006). «Мотовилихинским заводам» — 270 лет. Новости российской промышленности. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 7 березня 2011.
  13. ↑ «Мотовилихинские заводы» изготовили уникальную гирю для сильнейших атлетов Пермского края [Архівовано 8 березня 2016 у Wayback Machine.] // mashportal.ru (Перевірено 23 жовтня 2010)(Проверено 23 октября 2010)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мотовиліхинські_заводи&oldid=42607190