Перейти до вмісту

Загальна декларація прав народів (1976)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Загальна декларація прав народів (також відома як Алжирська хартія) була прийнята в Алжирі 4 липня 1976 року з ініціативи Леліо Бассо.[1] Про це йдеться в підсумку міжнародної конференції юристів, політиків, соціологів та економістів, яка проходила з 1 по 4 липня в Палаці Націй в Алжирі. Вони підготували, обговорили та ухвалили декларацію, яка «освячує права на самовизначення, захист навколишнього середовища, контроль над природними ресурсами та захист меншин».[2] Він послужив основоположним документом для Постійного народного трибуналу.

Зміст

[ред. | ред. код]

Він містить преамбулу з семи розділів:

  • Право на існування,
  • Право на політичне самовизначення,
  • Економічні права народів,
  • Право на культуру,
  • Право на довкілля та спільні ресурси,
  • Права меншин,
  • Гарантії та санкції.

Список літератури

[ред. | ред. код]
  1. Algiers Charter. Fondazionebasso. Процитовано 18 березня 2022.
  2. Richard Falk, ред. (1982). Universal Declaration of the Rights of Peoples. Toward a Just World Order. doi:10.4324/9780429269400-35.

зовнішні посилання

[ред. | ред. код]