Загниборода Олексій Семенович
| Загниборода Олексій Семенович | |
|---|---|
| Народження | 30 березня 1939 (85 років) |
| Смерть | 11 грудня 2003 (64 роки)  |
| Країна (підданство) |  СРСР Україна |
| Навчання | Київський інженерно-будівельний інститут |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Євпаторія, Київ |
Олексі́й Семе́нович Загниборода (нар. 30 березня 1939, Пасічна, Баришівський район, Київська область — 11 грудня 2003, Київ) — український архітектор, педагог. Дійсний член Української академії архітектури (2000).
1964 року закінчив Київський інженерно-будівельний інститут.
У 1960—1980 рр. працював керівником архітектурної майстерні в інститутах ДніпроНДІздоров′я, Укркурортпроекті. З 1989 — керівник творчої майстерні Київархпроекту[1].
Викладав у Київському державному художньому інституті (1976—1998), з 1993 — доцент кафедри архітектурного проектування.
Помер у Києві 11 грудня 2003 року.
Основні роботи: в Євпаторії — курортна поліклініка (1979), грязелікувальна поліклініка, гуртожиток (1980), водолікарня (1982), в Києві — науково-дослідний інститут клінічної та експериментальної хірургії (1978), міжлікарняна аптека в Медмістечку (1985), Інститут нейрохірургії: поліклініка, пансіонат, комплекс операційних на вулиці Платона Майбороди (1993), реконструкція комплексу 14-ї дитячої лікарні — «Охматдит» (1995).
- ↑ Загниборода Олексій Семенович // Українська академія мистецтва. Спец. вип.: Професори НАОМА (1917—2007). — Київ, 2008. — С. 72.
- Прес-центр
- Інститут історії України, 30 березня
- Календар Київщини [Архівовано 24 липня 2020 у Wayback Machine.]
Загниборода Олексій Семенович / П. В. Нестеренко // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. — Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2010. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-15160