Перейти до вмісту

Задвір'я (Бещадський повіт)

Координати: 49°22′40″ пн. ш. 22°38′38″ сх. д. / 49.377778° пн. ш. 22.643889° сх. д. / 49.377778; 22.643889
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село
Задвір'я
пол. Zadwórze


Координати 49°22′40″ пн. ш. 22°38′38″ сх. д. / 49.377778° пн. ш. 22.643889° сх. д. / 49.377778; 22.643889

Країна Польща
[[Воєводство]] Підкарпатське воєводство
[[Повіт]] Бещадський повіт
Гміна Устрики-Долішні
Висота центру 564  м
Населення 59 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-700
Автомобільний код RBI
SIMC 0361838
GeoNames 754240
OSM 1748163 ·R (Устрики-Долішні)
Задвір'я. Карта розташування: Польща
Задвір'я
Задвір'я
Задвір'я (Польща)
Задвір'я. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Задвір'я
Задвір'я
Задвір'я (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Задві́р'я (пол. Zadwórze) — село в Польщі, у гміні Устрики-Долішні Бещадського повіту Підкарпатського воєводства. Колишнє бойківське село, у рамках договору обміну територіями 1951 року все українське населення насильно переселено. Населення — 59 осіб (2011)[1].

Розташування

[ред. | ред. код]

Село знаходиться за 7 км на південний схід від адміністративного центру ґміни Устрик-Долішніх і за 87 км на південний схід від адміністративного центру воєводства Ряшева, за 5 км від державного кордону з Україною, при воєводській дорозі № 896.

Історія

[ред. | ред. код]

До 1772 року належало до Перемишльської землі Руського воєводства.

У 1772—1918 роках село було у складі Австро-угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1895 році село належало до Ліського повіту, у селі нараховувалося 24 будинки і 167 жителів, з них 153 греко-католики, 2 римо-католики і 12 юдеїв.

У 1919—1939 роках — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934—1939 роках входило до складу ґміни Чорна. На 1 січня 1939 року в селі мешкало 320 осіб, з них 290 українців-греко-католиків, 15 українців-римокатоликів і 15 євреїв[2], греко-католики належали до парафії Гошів Устрицького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ[3].

З 1939 до 1951 село відносилось до Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області, у рамках договору обміну територіями 1951 року все українське населення насильно виселене у село Яковлівка (Олександрівський район, Сталінська область, УРСР)[4], на їх місце переселено поляків.

У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 31 6 20 5
Жінки 28 6 14 8
Разом 59 12 34 13

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 45. — ISBN 3-447-02376-7.
  3. Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1936. — Перемишль : Накладом греко-католицької консисторії, 1936. — С. 121.
  4. Ганна Павлюк (11 квітня 2017). Нас називали «бандерами»: спогади переселених на Донбас бойків. tsn.ua. ТСН. Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 5 вересня 2017.
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]