Задерака Максим Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Максим Задерака
Особисті дані
Повне ім'я Максим Сергійович Задерака
Народження 7 вересня 1994(1994-09-07) (30 років)
  Олександрія, Україна
Зріст 171 см
Вага 70 кг
Громадянство  Україна
Позиція правий вінгер
Інформація про клуб
Поточний клуб Україна «Кривбас»
Номер 94
Юнацькі клуби
2002–2010 Україна «Олександрія»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2009–2010 Україна «Аметист» (ЧКО)
2010–2015 Україна «Металург» (Донецьк) 5 (0)
2015–2018 Україна «Сталь» 42 (0)
2018–2020 Україна «Олександрія» 60 (2)
2021 Вірменія «Арарат» (Єреван) 10 (3)
2021−2022 Україна «Металіст 1925» 10 (0)
2022– Україна «Кривбас» 36 (5)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2013 Україна Україна U-20 1 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 20 жовтня 2023.

Макси́м Сергі́йович Задера́ка (нар. 7 вересня 1994, Олександрія[1], Кіровоградська область, Україна) — український футболіст, правий вінгер «Кривбаса».

Життєпис

[ред. | ред. код]

У футбольну секцію 7-річного Максима відвели батьки. У чемпіонаті ДЮФЛУ грав за «Олександрію» в першій лізі. У сезоні 2009/10 його команда, яка виступала в першій лізі, вийшла у фінальну стадію, де посіла друге місце. Задерака був визнаний найкращим гравцем першої ліги. Після цього тренер-селекціонер донецького «Металурга» Альберт Ковальов запросив його на перегляд. У Донецьку півзахисник сподобався тренеру молодіжної команди Сергію Шищенко, після чого підписав контракт із «металургами». У складі «молодіжки» «Металурга» дебютував у березні 2011 року у грі з «Динамо». Тренери Володимир П'ятенко, Юрій Максимов та Сергій Ташуєв залучали Задераку до тренувань із першим складом[1].

В українській прем'єр-лізі дебютував у першому турі сезону 2014/15. «Металург» відкривав сезон матчем із дніпропетровським «Дніпром», у кінці якого Задерака замінив Олександра Акименка. У перших шести турах чемпіонату футболіст незмінно виходив на поле у складі першої команди донеччан, після чого повернувся в молодіжний склад. У липні 2015 року після розформування «Металурга» перейшов у дніпродзержинську «Сталь». У червні 2018 року став гравцем «Олександрії»[2]. У складі олександрійців у сезоні 2019/20 провів три матчі в груповому етапі Ліги Європи, забив гол у грі з французьким «Сент-Етьєном» (2:2)[3].

3 липня 2021 року підписав контракт з харківським «Металістом 1925»[4]. 1 липня 2022 року, після завершення контракту, покинув харківський клуб[5].

У молодіжних змаганнях виступав на позиціях або опорного, або атакувального півзахисника, у дорослому футболі — флангового хавбека.

Титули і досягнення

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Максим Задерака: «Сподіваюся, що свій шанс я використаю» (рос.). Прес-служба ФК «Металург» (Донецьк). 22 січня 2014. Архів оригіналу за 16 серпня 2015. Процитовано 28 липня 2016.
  2. ↑ Максим Задерака — гравець ФК «Олександрія». Прес-служба ФК «Олександрія». 18 червня 2018. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 19 червня 2018.
  3. ↑ Ukraine – M. Zaderaka. Profile with news, career statistics and history. int.soccerway.com. Soccerway. Архів оригіналу за 20 травня 2021. Процитовано 5 липня 2021.
  4. ↑ Ростислав Русин та Максим Задерака — гравці ФК «Металіст 1925». metalist1925.com. «Металіст 1925». Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 5 липня 2021.
  5. ↑ «Металіст 1925» дякує за співпрацю сімом гравцям. metalist1925.com. «Металіст 1925». 1 липня 2022. Процитовано 1 липня 2022.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Задерака_Максим_Сергійович&oldid=40723355