Перейти до вмісту

Задоянчук Олег Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Олег Іванович Задоянчук
Народився10 липня 1971(1971-07-10) Редагувати інформацію у Вікіданих
Хабаровськ, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер4 вересня 2014(2014-09-04) (43 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Дмитрівка, Новоайдарський район, Луганська область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняЛук'янівське військове кладовище
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьжурналіст
Відомий завдякиРедактор програми «Післямова»
Alma materІнститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка
Посадаголовний редактор Редагувати інформацію у Вікіданих
Військове званнярядовий Редагувати інформацію у Вікіданих
Задоянчук Олег Іванович
 Солдат
Загальна інформація
Народження10 липня 1971(1971-07-10) Редагувати інформацію у Вікіданих
Хабаровськ, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть4 вересня 2014(2014-09-04) (43 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Дмитрівка, Новоайдарський район, Луганська область, Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняДержавний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma MaterННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка Редагувати інформацію у Вікіданих
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військТериторіальна оборона
Формування
Війни / битвиВійна на сході України
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Оле́г Іва́нович Задоянчу́к (10 липня 1971, Хабаровськ — 4 вересня 2014, Дмитрівка) — український журналіст. Учасник російсько-української війни.


Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 10 липня 1971 року в місті Хабаровську в сім'ї військового. У 1985—1988 роках навчався в школі № 55 м. Кишинів. У 1995 році закінчив Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, політична журналістика.

Починав займатися журналістикою з репортажами для московської газети «Мегаполис-Экспресс», відвідуючи зону бойових дій у Придністров'ї.[1]

У 1993—1997 рр. — редактор, кореспондент «УНІАН-новини». У 1997—1998 рр. — редактор програми «Післямова» на студії «1+1».

З 1998 року — працював головним редактором телекомпанії «Нова мова», був редактором проекту «Обличчя світу», випусковим редактором новин «Нового каналу», «5 каналу», ТСН, СІТІ. Шеф-редактор медіа-центру «Кандидат». Останнім часом працював в агентстві «Укрінформ».[2]

Призваний за мобілізацією 29 серпня 2014 року, 2 вересня в числі 16 новоприбулих бійців склав присягу в 12-му батальйоні територіальної оборони Києва.[3] Уночі проти 4 вересня 2014 року російська артилерія системами «Смерч» підступно знищила український підрозділ у с. Дмитрівка Новоайдарського району.[4] Тоді ж загинув старший лейтенант 12-го батальйону «Київ» Олексій Ощепков.

Поховали журналіста 8 вересня 2014 року на Алеї героїв Лук'янівського військового кладовища.

Нагороди і вшанування

[ред. | ред. код]

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Радио Свобода. Погиб Олег Задоянчук. Опубликовано 06.09.2014. Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 6 вересня 2014.
  2. В зоне АТО погиб украинский журналист 06.09.2014, 10.10. Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 6 вересня 2014.
  3. У зоні АТО загинув мобілізований журналіст: бійців обстріляли «Смерчем». Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 6 вересня 2014.
  4. Олег Задоянчук загинув у зоні АТО. Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 6 вересня 2014.
  5. Указ Президента України від 14 березня 2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  6. Дзвін Пам'яті пролунав чотирнадцять разів… В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників

Посилання

[ред. | ред. код]