Заздрість (село)
| село Заздрість | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Тернопільський район |
| Тер. громада | Микулинецька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA61040290080088127 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1785 року |
| Населення | 929 осіб |
| Площа | 3,455 км² |
| Густота населення | 268.89 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48125 |
| Телефонний код | +380 3551 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°21′8″ пн. ш. 25°31′5″ сх. д. / 49.35222° пн. ш. 25.51806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
330 м |
| Водойми | р. Тюха |
| Відстань до районного центру |
19 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48120, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, смт. Микулинці, вул. Степана Бандери, буд. 11 |
| Карта | |
  Заздрість | |
 Заздрість | |
| Мапа | |
| |
|
| |
_%D1%81.%D0%97%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C.jpg)
,_%D1%81._%D0%97%D0%B0%D0%B7%D0%B4%D1%80%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C.jpg)
За́здрість — село в Україні, у Микулинецькій селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Тюсі, правій притоці Серету.
У зв'язку з переселенням жителів із облікових даних виключено хутір Поплави.
До вересня 2015 —адміністративний центр Заздрівської сільської ради. Від вересня ввійшло у склад Микулинецької селищної громади.
Населення — 920 осіб (2001)[1].
Розташоване на березі річки Тюха — правої притоки Серету, за 24 км від Теребовлі й 15 км від найближчої залізничної станції Микулинці — Струсів.
Поблизу села розкопано кілька курганів скіфських часів, знайдено кам'яний стовп із рунічними знаками (2-3 ст.), виявлено археологічні пам'ятки західноподільської групи скіфського часу, давньоруської культури та римські монети.
Перша писемна згадка — 1439.
Поселення Заздрість переважно заселялося втікачами, які переховувалися від панщини. Село виникло в кінці 18 століття. На початку 19 століття у селі вже було дві школи: у Старій Заздрості однокласна школа з українською мовою навчання і в Новій Заздрості — 4-х класова. Існувала також читальня «Просвіта», що на початку містилась у заможних господарів Дмитруся і Коберницького.
У відродженні національної свідомості велику роль відіграли Микола Дичковський, Іван Сліпий, Микола Дмитрусь, інші. Саме з цього середовища вийшов майбутній верховний архієпископ, патріарх Йосип Сліпий.
Після того, як місцевий поміщик почав грубо експлуатувати місцевих селян, у 1902 році тут виник великий страйк, у результаті якого селяни домоглися значних поступок збоку пана.
Під час Першої світової війни село було повністю зруйноване, але війт добився у 1917 році від австрійського уряду коштів і село було відбудовано.
У 2016 році проведено ямковий ремонт дороги Струсів-Заздрість.[2]
Назви піль: Воєводянка, Галицька, Комісарка, Копань, Ліски, Мазарка, Мушин горб[3].
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610834, розташована у приміщенні будинку культури.
- Результати
- зареєстровано 577 виборців, явка 50,78%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 32,40%, за Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 20,21%, за «Європейську Солідарність» — 13,94%.[4] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 32,52%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 22,73%, за Володимира Бліхаря (Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина») — 12,59%[5].
Гогус, Дичковський, Дмитрусь, Добрянський, Дюк, Мушинський, Сивуля, Мостова, Тернопільській, Сліпий, Шамлес[3].
- церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього (1876, мурована, ПЦУ),
- церква Святого Йосифа Обручника (1911; перебудована з костелу 2007, УГКЦ),
- місійна станиця сестер Василіянок (1994, УГКЦ).
Збереглася садиба батьків кардинала Й. Сліпого, на території якої відкрито 13 вересня 1998 року Музейно-меморіальний комплекс «Рідна хата» Патріярха Йосифа Сліпого. Комплекс збудований за спільним проектом А. Рудницького, М. Бевза, Ю. Дубика, О. Заліщука. Відзначений дипломом першого ступеня конкурсу на найкращий об'єкт, збудований в Україні у 1999 році.[6]
Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Степова ділянка «Заздрість».
«Фіґурки»:
- святого Миколая та Матері Божої
- святого Петра (1884)
- святого Антонія
- при в'їзді у село
- з написом «П + Іван Тернопільський 1901 р.»
- у дворі С. Вергун (1938)
- з написом «Непорочній Діві Марії» (1997).
Споруджено:
- пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1970)
- встановлено пам'ятний знак на честь 100-річчя від дня народження кардинала Й. Сліпого (1992)
- його погруддя (1994; скульптор Е. Мисько)
Пам'ятні хрести:
- на честь 5-ї річниці незалежності України (1996)
- 1000-ліття хрещення України-Руси (1998)
Насипано символічну могилу УСС (1990).
На західній околиці села розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення "Степова ділянка «Заздрість».
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів імені кардинала Йосипа Сліпого, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку.
- релігійні діячі:
- патріарх Йосиф Сліпий
- Т. Василевич
- о. Микола Дичковський — священик УГКЦ
- Михайло Дичковський — член-кореспондент Інженерної академії України[7]
- лікар і громадський діяч Родіон-Пилип Сліпий[8].
- Гуменюк Олег Мирославович (1972—2023) — старшина Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Священик о. Володимир Бекасевич служив у с. Заздрість з 1970 року. Отець похований на Микулинецькому кладовищі Тернополя.
- Вчений, доктор архітектори Микола Бевз[9]
-
Духовний центр ім. патріарха Йосифа Сліпого -
Каплиця -
Хата-музей на території комплексу -
Ітер'єр хати-музею -
Ітер'єр хати-музею -
Різьблене дерев'яне ліжко-«бамбетель» -
Річка Тюха
- ↑ Р. Гогусь, М. Ониськів. Заздрість… — С. 599.
- ↑ Триває ремонт дороги до малої батьківщини патріарха Йосифа Сліпого [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Тернопільська ОДА. — 2016. — 14 липня.
- ↑ а б Горбач О. Говірки й словник діялектної лексики Теребовельщини / Відбиток з. «Наукових Записок» Українського Технічно-Господарського Інституту. Мюнхен, 1971. — стор. 174
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
- ↑ Черкес Б. С., Дида І. А. Андрій Маркович Рудницький // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — № 674, 2010. — С. 6—7.
- ↑ І. Дем'янова. Дичковський Михайло Григорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 497. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Я. Гайдукевич, Б. Головин, М. Ковальчук, Г. Кушнерик, Б. Пиндус. Сліпий Родіон-Пилип Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 290. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ↑ Сайт Національного університету Львівська політехніка». Наукова діяльність кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів. Архів оригіналу за 20 березня 2015. Процитовано 6 листопада 2013.
- Василь Буртник. Шлях до Волі.
- Р. Гогусь, М. Ониськів. Заздрість // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 599. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Zazdrość 1.) wś, pow. trembowelski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1895. — Т. XIV. — S. 503. (пол.) — S. 503. (пол.)
