Перейти до вмісту

Заземлення Boeing 737 MAX

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Докладніше: Катастрофа Boeing 737 у Яванському морі (2018) та Катастрофа Boeing 737 під Аддис-Абебою
Заземлення Boeing 737 MAX
Майданчик біля Боїнг-Філд у Сіетлі, штат Вашингтон, заповнена недоставленими літаками Boeing 737 MAX під час заземлення після двох смертельних катастроф.
Датаз березня 2019 по грудень 2020
та у 2024
Місцевесь світ
Причина
Загинуло346 осіб
Витрати
  • прямі: 20 мільярдів $[1]
  • непрямі: 60 мільярдів $[1]
Тривалість
  • між аваріями: 4 місяці 10 днів
  • заборони FAA: 1 рік, 8 місяців і 5 днів (619 днів)
  • 2024 737 MAX 9 заземлення: 20 днів
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Заземлення Boeing 737 MAX (англ. Boeing 737 MAX groundings) — обмеження які стосувались пасажирських авіалайнерів Boeing 737 MAX. Включали припиненя та будь яку експлуатацію цього типу повітряних суден у всьому світі в період з березня 2019 року по грудень 2020 року і потім знову в 2024 році. Після двох катастроф в яких загинули 346 людей менш ніж за п'ять місяців: рейс 610 Lion Air 29 жовтня 2018 та рейс 302 Ethiopian Airlines 10 березня 2019. Федеральне управління цивільної авіації (FAA) спочатку підтвердило постійну льотну придатність 737 MAX, стверджуючи, що не має достатніх доказів схожості аварій[2]. До 13 березня FAA слідкувало за 51 зацікавленим регулюючими органами у вирішенні питання заземлення літаків[3]. Усі 387 літаків, переданих авіакомпаніям, були приземлені до 18 березня.

П'ять літаків Shenzhen Airlines 737 MAX 8s (на передньому плані, в червоній лівреї) заземленні в міжнародному аеропорту Шеньчжень-Баоань, березень 2019 року.

У 2016 році Федеральне авіаційне управління США (FAA) схвалило прохання Boeing видалити посилання на нову систему підвищення маневрених характеристик (MCAS) з управління польотів. У листопаді 2018 року після аварії рейсу 610 літака Lion Air, Boeing наказав пілотам вжити заходів щодо усунення несправності, через яку літак увійшов у серію автоматичних пікірувань. Boeing уникав розкривати існування системи MCAS, доки пілоти не вимагали додаткових пояснень. У грудні 2018 року FAA передбачило, що MCAS може стати причиною 15 аварій протягом 30 років. У квітні 2019 року в попередньому звіті катастрофи в Ефіопії говорилося, що екіпаж спробував виконати рекомендовану процедуру відновлення стабілізації літака, і компанія Boeing підтвердила, що в обох аваріях спрацювала система MCAS[4].

Заземлення

[ред. | ред. код]

Після катастрофи Ethiopian Airlines Китай та більшість інших органів цивільної авіації призупинили політ авіалайнера з міркувань безпеки. Інші юрисдикції, включаючи США, наслідували цей приклад, оскільки нові докази виявили схожість між обома аваріями. Згідно із заявою компанії Boeing, припинення було видано, незважаючи на публічні запевнення генерального директора Boeing Денніса Муйленбурга, що літак безпечний, і телефонну розмову з президентом Трампом, у якій він «повторив президенту нашу позицію, що літак MAX є безпечним».[5] У відповідь на посилення внутрішнього та міжнародного тиску щодо вжиття заходів.[6][7][8] Федеральне авіаційне управління США (FAA) призупинила польоти літака 13 березня 2019 року, скасувавши повідомлення про продовження льотної придатності, видане за два дні до цього.[9] Близько 30 літаків MAX літали в повітряному просторі США в той час, і їм було дозволено досягти місць призначення.[10] До 18 березня всі літаки Boeing 737 MAX (загалом 387) були припинені, що вплинуло на 8600 щотижневих рейсів 59 авіакомпаній по всьому світу.[11] Кілька рейсів поромів здійснювалися з висунутими закрилками, щоб уникнути активації системи MCAS.

Розслідування нещасних випадків

[ред. | ред. код]
Заземлення літаків 737 MAX в міжнародному аеропорту Грант Каунті жовтень 2019.

У додатку 13 до правил ICAO «Розслідування авіаційних подій та інцидентів» визначено, які держави можуть брати участь у розслідуванні. Для двох аварій MAX це:[12]

  1. Індонезія, для рейсу 610 Lion Air як держава реєстрації, держава події та держава оператора.
  2. Ефіопія, для рейсу 302 Ethiopian Airlines, як держава реєстрації, держава події та держава оператора.
  3. Сполучені Штати, як держава виробника та емітента сертифіката типу.

Участь у державних або національних бюро безпеки на транспорті є NTSB для США та NTSC для Індонезії. Австралія та Сінгапур також запропонували технічну допомогу, невдовзі після аварії Lion Air, щодо відновлення даних із бортових самописців нового покоління. За винятком Ефіопії, офіційно визнані країни є членами Об’єднаного органу технічного огляду. (ЯТР).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Isidore, Chris (17 листопада 2020). Boeing's 737 Max debacle could be the most expensive corporate blunder ever. CNN. Архів оригіналу за 21 грудня 2020. Процитовано 21 грудня 2020.
  2. ↑ Team, Legal (24 жовтня 2019). How Did the F.A.A. Allow the Boeing 737 Max to Fly? | Aviation Law. Panish | Shea | Ravipudi LLP. Процитовано 15 травня 2024.
  3. ↑ Editorial: Why was the FAA so late to deplane from Boeing's 737 Max?. Los Angeles Times (амер.). 14 березня 2019. Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
  4. ↑ Paris, Francesca; Romo, Vanessa (4 квітня 2019). Preliminary Crash Report Says Ethiopian Airlines Crew Complied With Procedures. NPR (англ.). Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 28 травня 2021.
  5. ↑ Zeleny, Jeff; Schouten, Fredreka (12 березня 2019). Trump speaks to Boeing CEO following tweets on airline technology. CNN. Процитовано 19 грудня 2019.
  6. ↑ Shih, Gerry (12 March 2019). China's ban on the Boeing 737 Max inspires others, ramps up pressure on U.S. regulator. The Washington Post.
  7. ↑ Frost, Natasha (13 March 2019). The US is increasingly alone in not grounding the Boeing 737 Max. Quartz (англ.). Процитовано 24 лютого 2020.
  8. ↑ U.S. Senate to hold crash hearing as lawmakers urge grounding Boeing 737 MAX 8. Reuters. 12 березня 2019.
  9. ↑ Kaplan, Thomas; Austen, Ian; Gebrekidan, Selam (13 березня 2019). U.S. Grounds Boeing Planes, After Days of Pressure. The New York Times. Процитовано 14 березня 2019.
  10. ↑ Boeing 737 Max 8 planes grounded after Ethiopian crash. CNN. 13 березня 2019. Процитовано 15 березня 2019.
  11. ↑ Lu, Denise; Mccann, Allison; Wu, Jin; Lai, K.K. Rebecca (13 березня 2019). From 8,600 Flights to Zero: Grounding the Boeing 737 Max 8. The New York Times. Процитовано 24 грудня 2019.
  12. ↑ ICAO fact sheet: Accident investigation (PDF). ICAO. 2016. Архів (PDF) оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 4 січня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Заземлення_Boeing_737_MAX