Зайко Микола Никифорович
Микола Никифорович Зайко | |
---|---|
Народився | 1908 |
Помер | 1991 |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Національність | українець |
Діяльність | науковець |
Галузь | патологічна фізіологія |
Заклад | Київський медичний інститут |
Посада | завідувач кафедри патологічної фізіології |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор медичних наук |
Науковий керівник | Богомолець Олександр Олександрович, Анічков Микола Миколайович, Лондон Юхим Семенович |
Партія | КПРС |
У шлюбі з | Зайко Розалія Йосипівна |
Нагороди |
Микола Никифорович Зайко (1908–1991) — український радянський патофізіолог, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН СРСР.
Народився 22 березня 1908 року. Учень О. О. Богомольця, М. М. Анічкова і Ю. С. Лондона. Протягом 25 років очолював кафедру патологічної фізіології Київського медичного інституту. Був членом КПРС.
Помер у 1991 році. Похований в Києві на Байковому кладовищі (стара частина).
Створив наукову школу в області вивчення нервової трофіки та нейродистрофічного процесу. Підготував 25 докторів і 35 кандидатів наук.
Був автором підручника «Патологическая физиология», який витримав кілька видань (Київ: 1977, 1985, 1995, 2008; Москва: 2002, 2008).
Багато років був головою Українського науково-медичного товариства патофізіологів.
Заслужений діяч науки УРСР (1968). Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1981; за підручник «Патологическая физиология», опублікований у 1977 році), премії імені О. О. Богомольця (1973), нагороджений медалями Ф. Шиллера і Я. Пуркін'є, численними урядовими нагородами, почесними званнями.
- А. В. Атаман. Патологическая физиология в вопросах и ответах(рос.)