Займання
Займання (загоряння, запалення), (рос. возгорание, англ. inflammation, ignition; нім. Aufflammen n) — початок горіння під впливом джерела запалювання[1], тобто перехід хімічної системи з низькотемпературного окиснення у стан горіння.
Виникає від зовнішніх факторів, так і спонтанно. Останнє характерне для великих мас вугілля, торфу тощо. Для пожеж рудникових (шахтних) є дві форми З. — самозаймання та З. від примусового запалення (від зовнішнього джерела).
Терміни займання, загорання і запалення часто в технічній літературі застосовуються як синоніми. Хоча «займання» — це власне початок горіння або спалахування полум'ям, ефект початку світіння. Термін «загоряння» означає ті ж самі процеси, що й «займання» — починати горіти, спалахувати, вогнем, полум'ям, починати світити, світитися, випромінювати світло. «Запалення» — це процес викликання горіння, засвічування.
Температура займання (рос. температура возгорания, англ. ignition temperature, fire point; нім. Brennpunkt ь, Entzündungstemperatur f, Temperatur f des Aufflammen n) — температура, при якій швидкість окиснення вугілля, сульфідної руди та інших горючих матеріалів настільки підвищується, що це призводить до їх займання.
Джерелами займа́ння можуть бути електричні іскри, дуги, коротке замикання, струмові перевантаження, перегріті опірні поверхні, несправність обладнання.
- 1. Граничні значення концентрацій речовини в газовій суміші чи рідше — тиску цієї суміші, між якими за певних умов може статися займання;
- 2. Температурні границі, в яких утворюється насичена пара речовини в концентраціях, що знаходяться між нижньою та верхньою концентраційними границями займання в певному окиснювальному середовищі.
Критична концентрація речовини (або тиск), нижче якої відбувається бурхливий розвиток розгалуженого ланцюгового процесу — займання, а вище якої реакція практично не йде. Визначається з рівності швидкості розгалуження та швидкості обриву ланцюгів у об’ємі. Не залежить від матеріалу, розмірів i форми реактора. Залежить від присутності домішок, здатних реагувати з активними частинками реакції, виводячи їх з ланцюгового процесу.
- ↑ ДСТУ 2223-93 Гірничорятувальна справа. Терміни та визначення.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Займання; Займисті матеріали; Займистість // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 93. — ISBN 978-966-7407-83-4.