Зайцев Олександр Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Миколайович Зайцев
Оригінал імені Александр Николаевич Зайцев
Народження 15 червня 1935(1935-06-15)
Владивосток
Смерть 31 жовтня 1971(1971-10-31) (36 років)
поблизу Владивостока
Титул Міжнародний майстер (1965), Гросмейстер (1967)

Олександр Миколайович Зайцев (15 червня 1935, Владивосток31 жовтня 1971, поблизу Владивостока) — радянський шахіст, гросмейстер (1967).

Життєпис

[ред. | ред. код]
Лепіхін — А. Зайцев
Зональний турнір РРФСР,
Владивосток 1958
abcdefgh
8
f8 чорна тура
g7 чорний ферзь
h7 чорний король
f6 чорна тура
h6 чорний пішак
f5 чорний слон
h5 білий пішак
a4 білий пішак
b4 білий пішак
d4 білий ферзь
f4 біла тура
h4 біла тура
f2 білий король
g2 білий пішак
8
77
66
55
44
33
22
11
abcdefgh
На шахівниці приблизна матеріальна рівновага (три пішаки за фігуру), але невдале положення короля білих дає чорним дуже сильну атаку. 33. ... Сg4!! 34.Фe4+ Крh8 35.Л:f6 Л:f6+ 36.Крg1 Сf3! 37.Фc2 Лc6 38.Фf2 Лc1+ 39.Крh2 Фе5+ 40.Фg3 Лh1+ Білі здались[1].

Олександр Зайцев народився 15 червня 1935 у Владивостоці. Коли йому виповнилося два роки сім'я переїхала на Україну. Вони жили в невеликому селі неподалік від Краснодона. Батько працював у школі завучем і викладав математику й фізику. Після початку війни батько в липні 1941 року пішов на фронт. Родина евакуювалася в Сибір і потім повернулася до Владивостока[2]. 1953 року успішно зіграв в юнацькому чемпіонаті Росії (1-3-тє місця) і в півфіналі командної першості СРСР серед юнаків на третій шахівниці посів 1-ше місце. Почав грати за листуванням, а також збирати шахову літературу (книги, журнали минулого і нинішнього століття). Школу (10 класів) закінчив із золотою медаллю, цікавився точними науками — математика, але з огляду на те, що у Владивостоці університету не було, а далеко їздити він не міг — боліла нога, довелося вступити на електротехнічний факультет Політехнічного інституту[3]. Після закінчення інституту кілька років працював інженером, але після успіху в матчах з московськими майстрами став приділяти шахам більше уваги. На Далекому Сході не було йому рівних за силою гравців, тому програму свого подальшого удосконалення доводилося розробляти самому.

Играть интересно, не бояться острых дебютов, а иногда некорректных вариантов, досконально изучив их предварительно и проверив в турнирах по переписке. Не избегать осложнений (счётная игра не подведёт). Знать во всех вариантах белыми и чёрными какой-нибудь дебют…

Архангельский Б. Н., Кимельфельд Р. И. Начало пути // Александр Зайцев. — М. : Физкультура и спорт, 1986. — С. 3.

В шахи навчився грати в 14 років, а у 18 мав першу категорію. По 8-14 годин на день вивчав партії великих майстрів, теорію і займався аналізом своїх партій. Без сторонньої допомоги пройшов короткий шлях від кандидата в майстри до гросмейстера у себе вдома, у Владивостоці[4]. 1958 року став відомим у шахових колах після перемоги на зональних турнірах змаганнях Сибіру і Далекого Сходу. Після турнірів був організований матч між переможцем і головним суддею майстром Яковом Естріним, де несподівано майстер програв з рахунком 2:3. Через рік у шаховій літературі з'явилося повідомлення про перемогу в тренувальному матчі кандидата в майстри над екс-чемпіоном Москви Володимиром Сімагіним (3:2). Після повернення в Москву Сімагін прокоментував на лекціях гру свого супротивника.

Это удивительно, но чем больше я старался запутать игру, тем увереннее чувствовал себя мой неведомый доселе противник.

Архангельский Б. Н., Кимельфельд Р. И. Начало пути // Александр Зайцев. — М. : Физкультура и спорт, 1986. — С. 3.

За освітою — інженер-електрик (закінчив Далекосхідний політехнічний інститут[ru] у Владивостоці).

Першого успіху домігся 1953 року, поділивши 1-3 місця на юнацькому чемпіонаті РРФСР. Учасник чотирьох чемпіонатів СРСР, в чемпіонаті 1968/69 поділив 1-ше місце з Левом Полугаєвським, але програв додатковий матч за перше місце — 2:3.

Родина

[ред. | ред. код]
  • Мати — Наталія Іванівна Зайцева
  • Батько — Зайцев Микола Олександрович
  • Сестра — Людмила (чоловік — Олександр Іванович Барабаш)

Спортивні результати

[ред. | ред. код]
Рік Місто Турнір + = Результат місце
1953 Владивосток Першість Владивостока 8 3 2 9 з 13 2
Серпухов Півфінал першості РРФСР серед юнаків 5 2 2 6 з 9 2
Серпухов Фінал першості РРФСР серед юнаків 5 2 4 7 з 11 1—3
Харків Півфінал командної першості СРСР серед юнаків 4 0 1 4½ з 5 1
Харків Фінал командної першості СРСР серед юнаків 2 0 3 3½ з 5 2
1954 Владивосток Першість Приморського краю 7 3 0 7 з 10 1—5
Владивосток Командна першість Приморського краю 10 0 1 10½ з 11 1
1955 Першість Приморського краю 9 1 3 10½ з 13 1
1956 Владивосток Першість Владивостока 9 1 1 9½ з 11 1—2
Матч на першість міста 4 1 0 4 з 5 1
1957 Першість Приморського краю 8 1 4 10 з 13 4
1958 Владивосток Зональний турнір РРФСР 7 1 2 8 з 10 1
Матч з Я. Эстріним 2 1 3 3½ : 2½
Новосибірськ Півфінал першості РРФСР 2 8 7 5½ з 17 14—15
Першість Приморського краю 5 0 6 8 з 11 2
Матч Владивосток — Хабаровськ 2 0 0 2 з 2
Зональна першість РРФСР 4 1 5 6½ з 10 4—7
Матч з майстром В. Сімагіним 2 1 3 3½ : 2½
Владивосток Першість Владивостока 6 0 0 6 з 6 [5]
Красноярськ Турнір кандидатів у майстри 4 3 4 6 з 11 5—6
1959 Першість Приморського краю 11 0 5 13½ з 16 1
1962 Москва Матч на звання майстра з А. Воловичем 7½ : 5½
Мінськ першість «Спартака» 7 2 8 11 з 17 2—4
Єреван 30-й чемпіонат СРСР 3 6 10 8 з 19 12—15
1963 Будапешт Матч Угорщина — РРФСР 2 1 1 2½ з 4
Сочі Міжнародний турнір 3 4 4 5 з 11 9
Москва Півфінал 31-го чемпіонату СРСР 3 5 7 6½ з 15 12—13
1964 Іркутськ Півфінал першості ВЦРПС 5 1 5 7½ з 11 2—3
Казань Першість РРФСР 7 4 4 9 з 15 4—6
Рига Першість ВЦСПС 4 1 4 6 з 9 1—4
1965 Сочі Міжнародний турнір 4 3 8 8 з 15 5—7
1966 Саратов Першість РРФСР 3 7 9 з 16—17
1967 Ленінград Спартакіада народів СРСР 5 0 6 8 з 11 4
Сочі Міжнародний турнір 6 1 8 10 з 15 1—5
Харків 35-й чемпіонат СРСР 6 2 5 8½ з 13 12—13
1968 Москва Міжнародний турнір 2 2 7 5½ з 11 6—9
Грозний Першість РРФСР 7 0 9 11½ з 16 1
Берлін Міжнародний турнір 5 3 7 8½ з 15 6—7
1968/1969 Алма-Ата 36-й чемпіонат СРСР 6 0 13 12½ з 19 1—2
1969 Владимир Матч на звання чемпіона СРСР з Л. Полугаєвським 1 2 3 2½ : 3½
Людвігсбург Міжнародний турнір 3 2 1 3½ з 6 3
Бюзум Міжнародний турнір 4 2 9 8½ з 15 5—6
Скопле Матч СРСР — Югославія 0 1 3 1½ з 4
Москва 37-й чемпіонат СРСР 5 9 8 9 з 22 17—20
Будапешт Матч Угорщина — СРСР 1 2 1 2 з 4
1970 Куйбишев Первенство РРФСР 6 4 7 9½ з 17 6—8
Дебрецен Міжнародний турнір 5 3 7 8½ з 15 5—8
Албена Міжнародний турнір 2 3 6 5 з 11 6—7
1971 Таллінн Міжнародний турнір 6 2 7 9½ з 15 5
Перм Півфінал 39-го чемпіонату СРСР 5 1 11 10½ з 17 4—5
Поляниця-Здруй Міжнародний турнір 8 з 15 5—8

Змагання за листуванням

[ред. | ред. код]
Рік Турнір + = Результат місце
19611962 Півфінал VI першості СРСР 8 0 12 14 з 20 2
19631964 VI першість СРСР 6 3 8 10 з 17 6
19651966 VII першість СССР 1 6 12 7 з 19 14—16
19661971 Кубок Азії, 1-ша шахівниця 2 1 0 2½ з 3

Література

[ред. | ред. код]
  • Шамкович Л. Его любили все. // 64. 1971. № 49. С. 15.
  • На одном дыхании : [Сборник / Сост. А. Лещинская]. Владивосток : Дальневост. кн. изд-во, 1977. 125 с. (Зажги свою звезду!).
  • Архангельский Б. Н., Кимельфельд Р. И. Александр Зайцев. Москва : Физкультура и спорт, 1986. 144 с.
  • Шахи: енциклопедичний словник / гол. ред. А. Є. Карпов. — М.: Радянська енциклопедія, 1990. — С. 124. — 624 с. — 100 000 екз. — ISBN 5-85270-005-3. (рос.)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архангельский Б. Н., Кимельфельд Р. И. Начало пути // Александр Зайцев. — М. : Физкультура и спорт, 1986. — С. 12—13.
  2. Архангельский Б. Н., Кимельфельд Р. И. Начало пути // Александр Зайцев. — М. : Физкультура и спорт, 1986. — С. 10.
  3. Архангельский Б. Н., Кимельфельд Р. И. Начало пути // Александр Зайцев. — М. : Физкультура и спорт, 1986. — С. 10—11.
  4. Архангельский Б. Н., Кимельфельд Р. И. Вместо предисловия // Александр Зайцев. — М. : Физкультура и спорт, 1986. — С. 3.
  5. Вибув через хворобу.

Посилання

[ред. | ред. код]