Перейти до вмісту

Закон Густавсона — Барсіса

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Закон Густавсона — Барсіса (англ. Gustafson – Barsis's law) — оцінка максимально досяжного прискорення виконання паралельної програми, в залежності від кількості одночасно виконуваних потоків обчислень («процесорів») і частки послідовних обчислень. Аналог закону Амдала.

Закон Густавсона — Барсіса виражається формулою: , де

g — частка послідовних обчислень в програмі,
p — кількість процесорів.

Дану оцінку прискорення називають прискоренням масштабування (англ. scaled speedup), через те, що дана характеристика показує, наскільки ефективно можуть бути організовані паралельні обчислення при збільшенні складності обчислювальних задач.

Виведення формули

[ред. | ред. код]

Прискорення виконання програми по визначенню рівне відношенню часу обчислень програми на одному процесорі до часу обчислення на процесорах: .

Якщо ввести визначення для долі послідовних розрахунків: (тут  — час виконання послідовної частини програми, а  — час виконання частини програми, яка може бути розпаралелена), то набуде такого вигляду:

звідси слідує кінцева форма.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Quinn M.J. Parallel Programming in C with MPI and OpenMP. — New York : NY: McGraw-Hill, 2004.
  • Базилевич Р., Кутельмах Р., Кузь Б. Алгоритмічне забезпечення для розпаралелювання задачі комівояжера великої розмірності // Інформаційні технології та комп’ютерна інженерія. Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції. м. Вінниця, 19-21 травня 2010 року. — Вінниця: ВНТУ, 2010.

Посилання

[ред. | ред. код]