Закон життя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Закон життя
рос. Закон жизни
Жанрдрама
РежисерОлександр Столпер
Борис Іванов
СценаристОлександр Авдєєнко
У головних
ролях
Данило Сагал
Освальд Глазунов
ОператорСергій Уралов
КомпозиторМикола Крюков
ХудожникВ'ячеслав Іванов
Кінокомпанія"Мосфільм"
Тривалість101 хв.
Моваросійська
КраїнаСРСР СРСР
Рік1940
IMDbID 0033293

«Закон життя» (рос. Закон жизни) — радянський художній фільм, знятий в 1940 році за сценарієм Олександра Авдєєнка режисерами Борисом Івановим і Олександром Столпером. Фільм вийшов на екрани на початку серпня 1940 року і йшов всього кілька днів — був спішно вилучений після анонімної рецензії в газеті «Правда».

Сюжет

[ред. | ред. код]

Сергій Паромов просить дозволу ректора Бабанова про проведення прощального вечора в стінах медінституту. З дочкою Бабанова Наташею його пов'язують романтичні стосунки. На вечорі несподівано з'являється секретар комсомолу Огнєрубов, що проповідує студентам «збочені цінності» в дусі «кожному за потребами». Вечір перетворюється в пиятику. Сергій Паромов безуспішно намагається пробудити совість в студентах. Однак всі вони, включаючи Наташу, абсолютно зачаровані Огнєрубовим. З яким, в результаті, Наташа їде зустрічати світанок на морі. Сергій Паромов вступає в боротьбу з Огнєрубовим за допомогою друкованого слова. На жаль, мало хто може повірити, що боротьба його не пов'язана з простими ревнощами. Однак на вирішальних зборах комсомолу виступає сестра Наташі Ніна, якій є що розповісти про моральне обличчя Огнєрубова, виявляється Огнєрубов кинув її з дитиною кілька років тому. Цей факт вирішує результат зборів на користь Сергія Паромова. Кульмінацією фільму є промова Сергія Паромова про моральне обличчя комсомольця. У фіналі фільму Сергій Паромов стає новим секретарем комсомолу.

У ролях

[ред. | ред. код]

Знімальна група

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]