Закон оптимальної компонентної додатковості

Закон оптимальної компонентної додатковості проголошує — ніяка екосистема не може самостійно існувати при штучно створеному значному надлишку або нестачі будь-якого екологічного компонента (як біотичного, так і абіотичного). Відразу підкреслимо, що цей закон не поширюється на випадки «стовідсоткового насичення» (звичайно, водна екосистема може розвиватися тільки у водному середовищі). Цей закон може розглядатися як розвиток принципу лімітуючих факторів Лібіха-Шелфорда. При цьому «нормою» екологічного компонента М. Ф. Реймерс рекомендує вважати ту, яка забезпечує екологічну рівновагу саме даній екосистемі в сформованому балансі всієї ієрархії природних систем.

Див. також

• Принцип лімітуючих факторів
• Закон обмежуючих факторів
• Список основних екологічних законів, принципів і концепцій
• Біотичний потенціал
• Закон толерантності Шелфорда
• Закон мінімуму Лібіха
• Концепція мінімального розміру популяції
• Принцип Гаузе

Література

• Вернадский В. И. Биосфера. Л., 1926. — Т. 1—2,
• Лавренко Е. М. О фитогеосфере. В кн.: Вопросы географии. — М., 1949;
• Сукачёв В. Н. Основные понятия лесной биогеоценологии. В кн.: Основы лесной биогеоценологии, М., 1964.
• Быков Б. А. Экологический словарь. — Алма-Ата: Наука, 1983. — 216 с.
• Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989.

Ресурси Інтернету

• Теоремы экологии [Архівовано 20 липня 2014 у Wayback Machine.]
• Розенберг Г. С. О структуре учения о биосфере
• Дедю И. И. Экологический энциклопедический словарь. — Кишинев, 1989 [Архівовано 1 лютого 2012 у Wayback Machine.]
• Англо-русский биологический словарь (online версия) [Архівовано 19 липня 2017 у Wayback Machine.]
• Англо-русский научный словарь (online версия) [Архівовано 28 лютого 2015 у Wayback Machine.]