Заларі
Координати 53°33′30″ пн. ш. 102°30′21″ сх. д. / 53.558333333333° пн. ш. 102.50583333333° сх. д.
|
Заларі (від бур. Залар — вільний) — робоче селище, адміністративний центр Заларинського району Іркутської області.[18]
За одною з легенд в основі назви Заларі лежить бурятське слово алар, одне із значень якого «лісовий гай, лісок серед степу», тобто «селище, що знаходиться по дорозі за Алар'ю».[19]
Але насправді назва походить від річки Заларі,— притоки річки Унгі (притока Ангари), на якій засноване поселення, оскільки гідронім первинний. Своєю чергою назва річки, ймовірно, походить від бурятського слова залар, у перекладі вільний (від вантажу), без нічого.
Селище розташоване більшою частиною на лівому, північному, березі річки Заларі, що впадає в Унгінську затоку Братського водосховища на півдні Балаганських степів. Північно-східну околицю селища огинає федеральна автомагістраль «Сибір», по якій 210 км на південний схід до обласного центру міста Іркутська. На південь, в межах селища, паралельно автомагістралі «Сибір» проходить Транссибірська магістраль та розташовується залізнична станція Заларі.
Південніше селища Заларі знаходиться «Об'єкт 644», або «Іркутськ-45» (в/ч 39995) — одна з центральних баз зберігання ядерної зброї[20] 12-го головного управління МО РФ[21]
- ↑ а б в OKTMO 179/2016 — 2016.
- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ http://www.gks.ru/dbscripts/munst/munst25/DBInet.cgi?pl=8006001
- ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus59_reg2.php — Демоскоп Weekly.
- ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus70_reg2.php — Демоскоп Weekly.
- ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus79_reg2.php — Демоскоп Weekly.
- ↑ http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus89_reg2.php
- ↑ http://www.perepis2002.ru/ct/doc/1_TOM_01_04.xls
- ↑ http://www.gks.ru/bgd/regl/B09_109/IssWWW.exe/Stg/d01/tabl-21-09.xls
- ↑ http://195.46.100.221/vpn2010/DocLib/totals-vpn2010-2.pdf
- ↑ а б http://www.irkobl.ru/sites/economy/Anticorrup_ekspertiza/statistika.doc — Иркутск: 2012. — 81 с.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. Таблица 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов — Росстат, 2013. — 528 с.
- ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2014/bul_dr/mun_obr2014.rar
- ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2015/bul_dr/mun_obr2015.rar
- ↑ http://www.gks.ru/free_doc/doc_2016/bul_dr/mun_obr2016.rar — 2018.
- ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 года — Москва: Росстат, 2017.
- ↑ https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/tab-5_VPN-2020.xlsx
- ↑ Реестр административно-территориальных образований Иркутской области. Архів оригіналу за 8 вересня 2020. Процитовано 15 квітня 2020.
- ↑ Поспелов, Евгений Михайлович. Географические названия России: топонимический словарь. — Москва : АСТ; Астрель, 2008. — С. 191. — ISBN 978-5-17-054966-5.
- ↑ Воинская часть 39995 город Иркутск. voinskaya-chast.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 квітня 2016. Процитовано 14 жовтня 2024.
- ↑ Іркутськ-45. Процитовано 14 жовтня 2024.
- З історії селища Заларі та Заларинського району
- Заларі: поселення за Алар'ю 300 років.
- Історія однієї садиби
- рос. Залари // Велика радянська енциклопедія : [30 т.] /Гл. ред. А. М. Прохоров . — 3-тє вид. — М. : Радянська енциклопедія, 1969—1978.
- Іркутськ-45