Перейти до вмісту

Заларі

Координати: 53°33′30″ пн. ш. 102°30′21″ сх. д. / 53.558333333333° пн. ш. 102.50583333333° сх. д. / 53.558333333333; 102.50583333333
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Заларі
рос. Залари
Прапор
Прапор

Координати 53°33′30″ пн. ш. 102°30′21″ сх. д. / 53.558333333333° пн. ш. 102.50583333333° сх. д. / 53.558333333333; 102.50583333333

Країна  Росія[1][2]
Адмінодиниця Q4185135?[1]
Дата заснування 1704
Площа 24,2 км²[3]
Населення 11 945 осіб (1959)[4],
10 531 осіб (1970)[5],
10 747 осіб (1979)[6],
10 693 осіб (1989)[7],
10 041 осіб (2002)[8],
10 267 осіб (2009)[9],
9600 осіб (2010)[10],
9590 осіб (2011)[11],
9581 осіб (2012)[11],
9436 осіб (2013)[12],
9397 осіб (2014)[13],
9466 осіб (2015)[14],
9549 осіб (2016)[15],
9576 осіб (2017)[16],
9879 осіб (2021)[17]
Часовий пояс UTC+8
Телефонний код 39552
Поштовий індекс 666320, 666321, 666322
GeoNames 2012702
OSM 5718696 ·R (Q4185135)
Офіційний сайт zalari.ru
Заларі. Карта розташування: Росія
Заларі
Заларі
Заларі (Росія)
Мапа

Заларі (від бур. Залар — вільний) — робоче селище, адміністративний центр Заларинського району Іркутської області.[18]

Легенда походження назви

[ред. | ред. код]

За одною з легенд в основі назви Заларі лежить бурятське слово алар, одне із значень якого «лісовий гай, лісок серед степу», тобто «селище, що знаходиться по дорозі за Алар'ю».[19]

Але насправді назва походить від річки Заларі,— притоки річки Унгі (притока Ангари), на якій засноване поселення, оскільки гідронім первинний. Своєю чергою назва річки, ймовірно, походить від бурятського слова залар, у перекладі вільний (від вантажу), без нічого.

Географія

[ред. | ред. код]

Селище розташоване більшою частиною на лівому, північному, березі річки Заларі, що впадає в Унгінську затоку Братського водосховища на півдні Балаганських степів. Північно-східну околицю селища огинає федеральна автомагістраль «Сибір», по якій 210 км на південний схід до обласного центру міста Іркутська. На південь, в межах селища, паралельно автомагістралі «Сибір» проходить Транссибірська магістраль та розташовується залізнична станція Заларі.

Іркутськ-45

[ред. | ред. код]

Південніше селища Заларі знаходиться «Об'єкт 644», або «Іркутськ-45» (в/ч 39995) — одна з центральних баз зберігання ядерної зброї[20] 12-го головного управління МО РФ[21]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в OKTMO 179/2016 — 2016.
  2. а б GEOnet Names Server — 2018.
  3. http://www.gks.ru/dbscripts/munst/munst25/DBInet.cgi?pl=8006001
  4. http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus59_reg2.phpДемоскоп Weekly.
  5. http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus70_reg2.phpДемоскоп Weekly.
  6. http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus79_reg2.phpДемоскоп Weekly.
  7. http://demoscope.ru/weekly/ssp/rus89_reg2.php
  8. http://www.perepis2002.ru/ct/doc/1_TOM_01_04.xls
  9. http://www.gks.ru/bgd/regl/B09_109/IssWWW.exe/Stg/d01/tabl-21-09.xls
  10. http://195.46.100.221/vpn2010/DocLib/totals-vpn2010-2.pdf
  11. а б http://www.irkobl.ru/sites/economy/Anticorrup_ekspertiza/statistika.docИркутск: 2012. — 81 с.
  12. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2013 года. Таблица 33. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктовРосстат, 2013. — 528 с.
  13. http://www.gks.ru/free_doc/doc_2014/bul_dr/mun_obr2014.rar
  14. http://www.gks.ru/free_doc/doc_2015/bul_dr/mun_obr2015.rar
  15. http://www.gks.ru/free_doc/doc_2016/bul_dr/mun_obr2016.rar — 2018.
  16. Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2017 годаМосква: Росстат, 2017.
  17. https://rosstat.gov.ru/storage/mediabank/tab-5_VPN-2020.xlsx
  18. Реестр административно-территориальных образований Иркутской области. Архів оригіналу за 8 вересня 2020. Процитовано 15 квітня 2020.
  19. Поспелов, Евгений Михайлович. Географические названия России: топонимический словарь. — Москва : АСТ; Астрель, 2008. — С. 191. — ISBN 978-5-17-054966-5.
  20. Воинская часть 39995 город Иркутск. voinskaya-chast.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 квітня 2016. Процитовано 14 жовтня 2024.
  21. Іркутськ-45. Процитовано 14 жовтня 2024.

Посилання

[ред. | ред. код]