Перейти до вмісту

Залдостанов Олександр Сергійович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Залдостанов Олександр Сергійович
Залдостанов Александр Сергеевич
ПрізвиськоХірург
Народився19 січня 1963(1963-01-19) (61 рік)
Кіровоград, Українська РСР, СРСР
ГромадянствоСРСР СРСР → Росія Росія
Місце проживанняРосія, Москва
Діяльністькомерційна, громадська
Галузьстоматологія і Байкери (субкультура)[d]
Відомий завдякилідер «Нічних Вовків»
Alma materМосковський медінститут
Знання мовросійська
ЧленствоНічні Вовки
НагородиОрден Пошани (Російська Федерація)
IMDbID 4234006
Сайтnightwolves.ru

Олександр Сергійович Залдостанов, прізвисько «Хірург» (*19 січня 1963(19630119), Кіровоград (нині Кропивницький)) — байкер, президент російського мотоклубу «Нічні Вовки», президент некомерційної організації «Асоціації байкерів», генеральний директор клубу «Байк-центр», голова всеросійської громадської організації «Нічні Вовки», співзасновник охоронного агентства ТОВ «ЧОП „Вовк 77“»[1][2][3][4].

Займається організацією міжнародних байк-шоу в Росії[5]. Крім того, Залдостанов і його мотоклуб «Нічні Вовки» регулярно проводять мотопробіги з проросійською тематикою до Криму[5]. Проводить акції на підтримку Російської православної церкви[6]. «Хірург» головний сценарист, режисер і автор музичного та іншого оформлення всіх байкерських шоу[7].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в Кіровограді (нині Кропивницький)[8]. З 6 до 14 років щороку проводив все літо в піонерському таборі «Південний» Чорноморського флоту поблизу Севастополя[8].

У 1984 році закінчив 3-й Московський медінститут і ординатуру[2]. Деякий час працював хірургом у поліклініці та ординатурі Центрального науково-дослідного інституту стоматології, спеціалізація — посттравматичні деформації лицьової області[9].

У 1985 році одружився з німкенею, проживав у Берліні, де вивчав байкерську субкультуру, через деякий час розлучився[9]. У Західному Берліні працював охоронцем у рок-н-рол клубі «Sexton»[9].

На виборах президента Російської Федерації був довіреною особою кандидата Володимира Путіна[6].

У 2013 році нагороджений Орденом Пошани за «активну роботу з патріотичного виховання молоді»[5].

«Байк-Центр»

[ред. | ред. код]

«Байк-Центр» юридично належить Залдостанову, ще клуб називають від імені рок-клубу «Sexton» — торгово-розважальний центр площею більше 1 гектара, на території котрого знаходяться мотосервіс, ресторан, нічний клуб, дискотека, рок-клуб, театр, гостьові кімнати, мотомагазин, магазин фірмового одягу клубу «Wolf Wear» та інші підприємства[10][4][11][1]. Щорічно, з грудня до середини лютого проходить платна розважальна програма для дітей «Новорічна ялинка»[12]. Також у «Байк-Центрі» проходять: останні дзвінки для школярів, дні молоді району[9].

Облаштування «Байк-Центру» було розпочате в 1999 році в Мневниках (Москва) на території промислового сміттєзвалища, на кошти від розроблення проекту мотоцикла «Вовк»[10][12][7]. Земля була виділена московським урядом в рамках підтримки молодіжної політики[10]. У 2002 був включений до книги «Визначні місця столиці»[9].

Перша публічна зустріч Залдостанова з В. Путіним, що на той час був Прем'єр-міністром РФ, відбулась в «Байк-Центрі»[7].

Переконання

[ред. | ред. код]

Сповідує та рекламує проросійські імперські погляди[3][13].

Зачисляє себе до російської православної конфесії, проводить акції в підтримку РПЦ[14].

В Україні охороняв пам'ятник Катерині II в Севастополі що планувався до знесення[13].

Севастополь має стати тим міцним канатом, що триматиме Україну і Росію разом. Його роль в історії ще попереду. І я б хотів бачити в цілому Росію і Україну єдиною країною.
Оригінальний текст (рос.)
Севастополь должен стать тем прочным канатом, который будет держать Украину и Россию вместе. Его роль в истории еще впереди. И я бы хотел видеть в целом Россию и Украину неделимой страной.

Інтерв'ю О.Залдостанова газеті «Флаг Родины»[8]

Найбільш яскравим політиком та особистістю вважає Йосипа Сталіна, переконаний, що він був віруючою людиною[1]. 25 серпня 2013 року в прямому телевізійному ефірі державного телеканалу переказує слова самозвеличення Сталіна; російські ЗМІ відзначають недостовірний переказ цитати, непевне джерело оригінального варіанту і здивування пропагандою[15][16].

Щоразу, перебуваючи закордоном, на мотоцикл встановлює прапор Російської Федерації, що отримав особисто з рук В.Путіна[1].

Сім'я

[ред. | ред. код]

Батьки Олександра були лікарями[14]. Сестра працює лікарем закордоном[9].

За словами Олександра, мати (лікар-реаніматолог) була за переконаннями антикомуністкою, проте з великою пошаною ставилась до радянського диктатора Йосипа Сталіна[1][9].

Виховує сина[2].

Санкції

[ред. | ред. код]

Олександр Залдостанов активно підтримуючи російську державну пропаганду, публічно заперечуючи право на державність і закликаючи до "денацифікації", а також "деукраїнізації" країни, та просуває ідею про те, що Україна повинна бути невід'ємною частиною Росії.[17] Як лідер MC "Нічні вовки", Залдостанов є фізичною особою, відповідальною за підтримку і здійснення дій або політики, які підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету і незалежності України, а також стабільності і безпеці в Україні.[18]

19 грудня 2014 року доданий до санкційного списку США.[19]

21 липня 2022 року Олександр Залдостанов доданий до санкційного списку Євросоюзу.[20]

7 жовтня 2022 року доданий до санкційного списку Японії.[21]

19 жовтня 2022 року Олександр Залдостанов доданий до підсанкціного списку України.[22]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Корзун; Залдостанов, Олександр (12 травня 2013). Без дураков [Без дурнів]. Ехо Москви (російською) . Процитовано 27 серпня 2013.
  2. ↑ а б в У Харків приїхав російський байкер Хірург. Харківські вісті. 5 вересня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 серпня 2013.
  3. ↑ а б Лосєв, Ігор (28 серпня 2012). Як «Хірург» Залдостанов «оперує» Україну…. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 25 серпня 2013.
  4. ↑ а б Канін, Сергій; Суботін, Андрій (23 жовтня 2012). Не захотели лечь под нож Хирурга [Не захотіли лягти під ніж Хірурга]. «Новая Газета» (російською) . Архів оригіналу за 28 серпня 2014. Процитовано 28 серпня 2013.
  5. ↑ а б в Путін нагородив байкера «Хірурга» орденом за патріотичне виховання молоді. Радіо Свобода з посиланням на «Бі-Бі-Сі». 13 березня 2013. Архів оригіналу за 28 лютого 2014. Процитовано 25 серпня 2013.
  6. ↑ а б За честь патріарха Кирила вступилися байкери. texty.org.ua. 20 квітня 2012. Процитовано 25 серпня 2013.
  7. ↑ а б в Шеремет Павел. Православие, самодержавие, байк // Огонёк. — 2011. — Вип. № 35 (5194) (5 вересня).
  8. ↑ а б в Логвиненко, Олена (15 вересня 2012). И кровь закипает от этого слова... [І кров закипає від цього слова...] (PDF). Міністерство оборони Російської Федерації (журнал «Флаг Родины») (російською) . Архів оригіналу (PDF) за 15 березня 2013. Процитовано 29 серпня 2013.
  9. ↑ а б в г д е ж Масолова, Ксенія (23 листопада 2012). Байкер Хирург: Почему в нашей дружбе с Путиным все видят только деньги? [Байкер Хірург: Чому в нашій дружбі з Путіним всі бачать тільки гроші?]. Собєсєднік.ru (російською) . Процитовано 5 вересня 2013.[недоступне посилання з травня 2019]
  10. ↑ а б в Шуляєва Наталія, Гуринова Аліна. Обезпеченый ездок // Карьера. — 2008. — Вип. № 6 (114) (1 червня).
  11. ↑ Главный мотоволк РФ рассказал, почему Путин ездит на трайке и о капризах Волочковой [Головний мотоволк РФ розповів, чому Путін їздить на трайку і про примхи Волочкової]. Сєґодня (російською) . 1 липня 2011. Процитовано 28 серпня 2013.[недоступне посилання з травня 2019]
  12. ↑ а б Савелій, Олександр (13 лютого 2013). Новая жизнь «Ночных волков» в Мневниках [Нове життя «Нічних вовків» у Мневниках]. Московський Комсомолець (російською) . Процитовано 5 вересня 2013.[недоступне посилання з липня 2019]
  13. ↑ а б Громов, Дмитро (27 липня 2012). Небезпечні їздці. Байк-шоу під Севастополем має виразний політичний підтекст. Журнал Корреспондент українською. Архів оригіналу за 2 серпня 2012. Процитовано 27 серпня 2013.
  14. ↑ а б Баришніков, Валентин (3 травня 2012). "Хирург" бунтует за Путина ["Хірург" бунтує за Путіна]. Радіо Свобода (російською) . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 28 серпня 2013.
  15. ↑ Друг Путіна виявився ще й другом Сталіна [Друг Путіна виявився ще й другом Сталіна]. Росбалт (російською) . 25 серпня 2013. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 28 серпня 2013.
  16. ↑ Колесніков, Андрій (27 серпня 2013). Залдостанов въехал в историю на дедушкиной «Победе» [Залдостанов в'їхав в історію на дідовій «Побєді»]. Новая Газета (російською) . Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 28 серпня 2013.
  17. ↑ SBU. Залдостанов Александр Сергеевич. Myrotvorets.center (ru-RU) . Процитовано 10 березня 2023.
  18. ↑ ЗАЛДОСТАНОВ Олександр Сергійович - біографія, досьє, активи | Війна і санкції. sanctions.nazk.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 березня 2023. Процитовано 10 березня 2023.
  19. ↑ Issuance of a new Ukraine-related Executive Order and General License; Ukraine-related Designations. U.S. Department of the Treasury (англ.). Процитовано 10 березня 2023.
  20. ↑ COUNCIL DECISION (CFSP) 2022/1272 of 21 July 2022 amending Decision 2014/145/CFSP concerning restrictive measures in respect of actions undermining or threatening the territorial integrity, sovereignty and independence of Ukraine (англійською) . Процитовано 10.03.2023.
  21. ↑ 資産凍結等の措置の対象となるロシア連邦の個人及び団体 (PDF) (японською) . Процитовано 10.03.2023.
  22. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №726/2022 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня 2022 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)». Процитовано 10.03.2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Залдостанов_Олександр_Сергійович&oldid=43549307