Перейти до вмісту

Залеплон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Залеплон
Систематизована назва за IUPAC
N-(3-(3-cyanopyrazolo[1,5-a] pyrimidin-7-yl)phenyl)-N-ethylacetamide
Класифікація
ATC-код N05CF03
PubChem 5719
CAS 151319-34-5
DrugBank
Хімічна структура
Формула C17H15N5O 
Мол. маса 305,304 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 30%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 1 год.
Екскреція Нирки (71%), фекалії (17%)
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата АНДАНТЕ,
ВАТ «Гедеон Ріхтер»,Угорщина
UA/2538/01/02
29.12.2014-29/12/2019
СЕЛОФЕН,
«Заклад Фармацевтичний Адамед Фарма С.А.»/«Паб'яніцький фармацевтичний завод Польфа А.Т.»/«Лабораторіос Ліконса, С.А.»,Польща/Іспанія
UA/5258/01/01
31.10.2016—31/10/2021
РОФЕН,
«Бафна Фармасьютікалс Лтд.»,Індія
UA/14941/01/01
16.03.2016—16/03/2021[1]

Залеплон (англ. Zaleplon, лат. Zaleplonum) — синтетичний лікарський засіб, що належить до групи снодійних і седативних засобів[2][3][4], та є похідним піразолпіримідину.[5][3] Залеплон застосовується перорально.[6][7]

Фармакологічні властивості

[ред. | ред. код]

Залеплон — синтетичний лікарський засіб, що належить до групи снодійних і седативних засобів, та є похідним піразолпіримідину. Механізм дії препарату полягає у взаємодії з бензодіазепіновими рецепторами в центрі постсинаптичних рецепторів гамма-аміномасляної кислоти[6][7], проте залеплон, на відміну від інших снодійних препаратів, має селективну спорідненість із омега-1-рецептором на ГАМКA-рецепторі в ділянці зв'язування бензодіазепінів із ГАМК-рецептором. Оскільки ці рецептори локалізовані переважно в корі головного мозку, то залеплон має переважно снодійний ефект, та не має анксіолітичного, протисудомного та міорелаксуючого ефекту.[5] Залеплон має здатність подовжувати час сну, та не впливає на співвідношення різних фаз сну.[3][6] Препарат також має здатність підвищувати виділення мелатоніну, що також сприяє нормалізації фізіологічного сну.[5] Залеплон застосовується при важких формах безсоння з утрудненим засипанням[6][7], переважно із коротким терміном застосування.[2] Проте за даним частини клінічних досліджень, залеплон має низьку ефективність, оскільки він пришвидшує засипання лише на 11—12 хвилин, при його застосуванні загальна тривалість сну навіть зменшується, також у зв'язку з коротким періодом напіввиведення препарату з організму пацієнти не можуть повторно заснути при раптовому просипанні вночі, а також часто просипаються дуже рано вже в неспокійному стані.[8] При застосуванні залеплону спостерігається незначна кількість побічних ефектів[5], проте при застосуванні препарату може спостерігаєтися поява звикання до нього.[6][7][2]

Фармакокінетика

[ред. | ред. код]

Залеплон при прийомі всередину швидко всмоктується та розподіляється в організмі, проте біодоступність препарату при пероральному прийомі складає лише 30 % у зв'язку із ефектом першого проходження через печінку, максимальна концентрація в крові досягається протягом 1 години. Залеплон створює високі концентрації у багатьох тканинах організму, проходить через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується препарат в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Виводиться препарат із організму переважно з сечею у вигляді метаболітів (71 %), частково виводиться з калом (17 %). Період напіввиведення залеплону становить 1 годину, цей час може збільшуватися при печінковій недостатності.[6][7]

Показання до застосування

[ред. | ред. код]

Залеплон застосовується при важких формах безсоння з утрудненим засипанням.[6][7]

Побічна дія

[ред. | ред. код]

При застосуванні залеплону побічні ефекти спостерігаються значно рідше, ніж при застосуванні препаратів бензодіазепінового ряду.[5] Проте при його застосуванні нерідко спостерігаються випадки формування звикання, а при передозуванні препарату описані смертельні випадки.[3] Найчастішими побічними ефектами препарату є[6][7]:

При передозуванні залеплону спостерігається різка загальмованість, виражена сонливість, ністагм, апное, пригнічення серцевої діяльності — гіпотонія та брадикардія, зниження чутливості до болю, порушення координації рухів, парадоксальне збудження, дизартрія, клонічні посмикування кінцівок, пригнічення рефлексів, порушення свідомості з переходом у кому та летальний кінець. Як антидот залеплону при передозуванні може застосовуватися флумазепіл, що є специфічним антидотом бензодіазепінових рецепторів.

Протипокази

[ред. | ред. код]

Залеплон протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при важкій дихальній недостатності та синдромі нічних апное, при важкій печінковій недостатності, міастенії, годуванні грудьми, особам молодшим 18 років.[6][7]

Форми випуску

[ред. | ред. код]

Залеплон випускається у вигляді желатинових капсул по 0,005 і 0,01 г.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Державний реєстр лікарських засобів України. Архів оригіналу за 9 січня 2016. Процитовано 15 березня 2019.
  2. а б в г Zaleplon [Архівовано 17 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
  3. а б в г Зопиклон, золпидем и залеплон как объекты химико-токсикологических исследований [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Ліки і вагітність. Залеплон. Архів оригіналу за 30 грудня 2018. Процитовано 14 березня 2019.
  5. а б в г д ЗАЛЕПЛОН (АНДАНТЕ): НОВЫЕ ВОЗМОЖНОСТИ ФАРМАКОТЕРАПИИ ИНСОМНИЙ [Архівовано 29 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. а б в г д е ж и к АНДАНТЕ® (ANDANTE). Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 14 березня 2019.
  7. а б в г д е ж и https://www.vidal.ru/drugs/molecule/1570 [Архівовано 24 листопада 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Сон без забот. Невероятное открытие в лечении бессонницы и хронического недосыпания

Посилання

[ред. | ред. код]