Залишкова намагніченість
Залишко́ва намагні́ченість — намагніченість речовини при нульовій напруженості зовнішнього магнітного поля. Властива для феромагнетиків. Залежить не лише від магнітних властивостей речовини, а й від характеру попередньої дії на неї магнітного поля.
Залишкову намагніченість можна зменшити нагріванням, механічними струсами, вібраціями тощо. При нагріванні тіла до температури, вищої за точку Кюрі, його залишкова намагніченість зникає.
Застосовують у системах запису та зберігання інформації, при виготовленні так званих постійних магнітів тощо.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
|
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |