Зальотов Василь Михайлович
Зальотов Василь Михайлович | |
---|---|
Народився | 3 жовтня 1927 ![]() Оренбурзька губернія, РСФРР, СРСР ![]() |
Помер | 27 березня 2002 (74 роки) ![]() Одеса, Україна ![]() |
Поховання | Новоміське кладовище ![]() |
Громадянство | ![]() ![]() |
Alma mater | Національний університет «Одеська морська академія» ![]() |
Науковий ступінь | кандидат технічних наук (1963) |
Вчене звання | професор |
Заклад | Національний університет «Одеська морська академія» ![]() |
Посада | ректор |
Нагороди | |
Василь Михайлович Зальотов (3 жовтня 1927 — 27 березня 2002) — професор, педагог, ректор Одеської державної морської академії.
Народився 3 жовтня 1927 року в с. Ново-Сибірка Оренбурзької губернії. 1950 року з відзнакою закінчив судно-механічний факультет Одеського вищого інженерного морського училища. Залишився на викладацькій роботі, працював старшим лаборантом, завідувачем лабораторією кафедри суднових паросилових установок, старшим викладачем кафедри суднових парових котлів.
1963 року захистив дисертацію, ставши кандидатом технічних наук, згодом отримав звання доцента.
Працював заступником начальника Одеського вищого інженерного морського училища.
З 1974 року — начальник Одеського вищого інженерного морського училища.
1988 року отримав звання професора. Обраний академіком Транспортної академії УРСР.
1993—2000 — ректор Одеської морської академії[1].
Помер 27 березня 2002 року в Одесі. Похований на Новоміському (Таїровському) кладовищі.
26 років керував одним з провідних навчальних закладів Одеси. За його керівництва були здані в експлуатацію 9-поверховий навчально-лабораторний корпус, корпуси № 5, 6 екіпажу, спортивний комплекс з 50-метровим басейном олімпійського класу, бібліотека та актова зала. На базі басейну був створений Центр виживання в екстремальних умовах на морі, шлюпковий комплекс.
Доклав багато зусиль для створення навчального флоту: біли прийняті в експлуатацію навчально-виробничі судна «Професор Анічков», «Професор Міняєв», «Професор Павленко», «Професор Кудревич», навчальне вітрильне судно «Дружба».
Були створені Центр медичного огляду і реабілітації, Центр підготовки і атестації плавсоставу, планетарій[1].
- Эксплуатация судовых котельных установок: Учебник для высших инженерных морских училищ/ В. М. Залетов, В. М. Федоренко, В. И. Руденко, И. Г. Беляев. — М.: Транспорт, 1991. — 272 с.
- Ордени Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани».
- Медаль «За трудову доблесть».
- Звання «Заслужений працівник вищої школи УРСР» .
- Нагрудний знак «Почесний працівник морського флоту».[2]
- На будинку № 6 по вулиці Леонтовича в Одесі встановлено меморіальну дошку Зальотову[3]
- ↑ а б rio. До 90-річчя від дня народження професора Зальотова В.М. Національний університет "Одеська Морська Академія" (укр.). Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 24 серпня 2020.
- ↑ The Nautical Insitute of Ukraine. www.nautinst.com.ua. Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 24 серпня 2020.
- ↑ Памятные доски - Залетов василий Михайлович, ул. Белинского д.№ 6 - Одесская фотогалерея. odessastory.info. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 24 серпня 2020.
- Народились 3 жовтня
- Народились 1927
- Уродженці Оренбурзької губернії
- Померли 27 березня
- Померли 2002
- Померли в Одесі
- Поховані на Таїровському цвинтарі
- Випускники Одеської морської академії
- Кандидати технічних наук
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю «За трудову доблесть»
- Заслужені працівники вищої школи УРСР
- Професори
- Ректори Одеської морської академії
- Одеська морська академія: Персоналії
- Педагоги Одеси