Залізнична вітка

Залізнична гілка до станції Велика Кахнівка

Залізнична вітка, залізнична гілка, бічна колія (англ. branch line) — це другорядна залізнична лінія, яка відгалужується від більш важливого наскрізного маршруту, як правило, магістральної лінії. Коротку гілку називають під'їзною колією (англ. spur line). Лінії відгалужень можуть обслуговувати одну чи декілька галузей промисловості або місто чи селище, розташоване не на магістралі. Відгалуження також можуть з'єднувати дві або більше магістральних ліній.

Правові основи

Німеччина

Так як будівництво й експлуатація магістральних ліній не завжди виявлявся рентабельним, почалися пошуки спрощень. У 1865 об'єднання німецьких залізничних адміністрацій створило нові принципи для другорядних ліній. Які 12 червня 1878 були підписані рейхсканцлером Бісмарком і прийняті як закон.

Згідно з поточним законом Eisenbahn-Bau- und Betriebsordnung (EBO). § 1 рішення про те які відрізки колії будуть магістральні, а які другорядні, для федеральних залізниць приймає відповідне підприємство, а для нефередальних - регіональні органи влади.

Наводяться такі відмінності у вимогах:

• § 5 Ширина колії – на вітках дозволяються більші допуски.
• § 6 радіус дуги колії – на вітках дозволений мінімум 180 метрів (на магістралях лише 300)
• § 7 похил колії – на вільних відрізках для віток дозволяється до 40 ‰,
• § 8 навантаження на вісь колеса до 18 т,
• § 11 залізничні переїзди – на вітках дозволяються переїзди без технічних засобів безпеки, за умови зменшеної швидкості,
• § 14 сигнали і стрілки – дозволяється спрощена система сигналізації,
• § 40 омбеження швидкості до 100 км/г.

Україна

Українське законодавство не розрізняє магістральні і другорядні колії, але визначає окремий порядок експлуатації для під'їзних колій.

У світі

Уся Залізниця Ватикана складається з єдиної вітки, що відгалужується від магістральної лінії Піза — Рим на станції Рим-Сан-П'єтро.

Див. також

• Залізниця