Залізничний вузол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вид на вузлову станцію Дрезден, електровоз BR 155 і автобуси «Ікарус» на платформах, 1981

Залізничний вузол — пункт перетину або примикання декількох залізничних ліній (мінімум трьох[1]), низка пов'язаних сполучними ходами станцій, що працюють за єдиною технологією (у взаємодії). Межею вузла слугують вхідні сигнали передвузлових роздільних пунктів. Залізничний вузол у великих населених пунктах є частиною транспортного вузла, що є комплексом транспортних пристроїв у районі стику різних видів транспорту, що спільно виконують операції з обслуговування транзитних, місцевих і міських перевезень.

У транспортний вузол крім залізниць можуть входити морський, річковий порти, автомобільні дороги, мережа промислового транспорту, аеропорти, мережі трубопровідного транспорту та міський транспорт. У транспортному вузлі відбувається масова пересадка пасажирів і передача вантажів з одного виду транспорту на інший.

У загальнотранспортних вузлах частка ввезених і вивезених вантажів залізницею є домінуючою. Структура вагоно- і пасажиропотоку в транспортному вузлі залежить від соціально-економічних умов району.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Большая Российская энциклопедия: В 30 т. / Председатель науч.-ред. совета Ю. С. Осипов. Отв. ред С. Л. Кравец. Т. 9. Динамика атмосферы — железнодорожный узел. — М.: Большая Российская энциклопедия, 2007. — 767 с.: ил.: карт. (статья Железнодорожная станция)