Перейти до вмісту

Залізняк (село)

Координати: 50°50′51″ пн. ш. 35°0′41″ сх. д. / 50.84750° пн. ш. 35.01139° сх. д. / 50.84750; 35.01139
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Залізняк
Герб
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район Сумський район
Тер. громада Верхньосироватська сільська громада
Код КАТОТТГ UA59080050030038519 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Залізняк 
Основні дані
Населення 380
Поштовий індекс 42352
Телефонний код +380 542
Географічні дані
Географічні координати 50°50′51″ пн. ш. 35°0′41″ сх. д. / 50.84750° пн. ш. 35.01139° сх. д. / 50.84750; 35.01139
Середня висота
над рівнем моря
143 м
Водойми річка Залізняка
Місцева влада
Адреса ради 42351, Сумська обл., Сумський р-н, с. Верхня Сироватка, площа Козацької Слави, буд. 2
Карта
Залізняк. Карта розташування: Україна
Залізняк
Залізняк
Залізняк. Карта розташування: Сумська область
Залізняк
Залізняк
Мапа
Мапа

CMNS: Залізняк у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Залізня́к — село в Україні, у Верхньосироватській сільській громаді Сумського району Сумської області. Населення становить 380 осіб. До 2017 орган місцевого самоврядування — Верхньосироватська сільська рада.

Географія

[ред. | ред. код]

Село Залізняк розташоване на правому березі річки Сироватка, вище за течією на відстані 3 км розташоване село Хвойне (Краснопільський район), нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Верхня Сироватка, на протилежному березі — село Стінка. Село оточене великим лісовим масивом — урочище Старе Захарівське (дуб). Селом тече річка Залізняка з греблею. У селі розташована ботанічна пам'ятка природи «Дерева Паліцина» (в тому числі Сосна Паліцина).

Історія

[ред. | ред. код]

Промислове цикорне виробництво в Залізняку зафіксовано ще 1899 року, а у місті Лева на 40 років пізніше. Такого висновку дійшли, досконально вивчивши біографію відомого поміщика і мецената, уродженця Залізняка Бориса Золотницького (1870—1921 рр.), який надавав в оренду землі тогочасному власникові суконної фабрики в Сумах Леву Чорнобильському саме під посіви цикорію (до речі, ще один відомий поміщик кримський караїм Ілля Туршу, який мав у Сумах тютюнову фабрику, сировину для неї також вирощував на орендованих у Залізняка землях).

Населення

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними [1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 362 95.26%
російська 16 4.21%
білоруська 1 0.26%
вірменська 1 0.27%
Усього 380 100%

Цікаві факти

[ред. | ред. код]

В селі відроджується вирощування цикорію. 19 червня 2019 року в місцевому парку в центрі села власними силами на честь відомого земляка заклали Золотницьку сотку — грядку цикорію. Висаджена у формі серця, вона по-доброму приречена вже наступного року стати улюбленою фотозоною для туристів і місцевих селян насамперед у дні свят Петра і Павла, коли ця дивовижна рослина з тонким батіжком цвіте небесними кольорами, милуючи око і викликаючи захоплення. Також планується відкриття цикорної бібліотеки-кав'ярні, яка б стала місцем і екскурсій, і відпочинку туристів за чашкою духмяного напою.[2]

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Саме Олександр Палицин першим в Україні переклав «Слово о полку Ігоревім», інтерпретував твори багатьох французьких письменників. Він зібрав колекцію картин, книг, офортів, гравюр, що становлять основу скарбів нинішнього Харківського художнього музею, розробив проєкти багатьох поміщицьких садиб і культових споруд у Слобідсько-українській губернії, які й досі слугують місцевим громадам. У другій половині XVIII століття на хуторі Попівка (нині — частина Залізняка) заснував культурно-освітній гурток «Попівська академія».

В середині 1980-х група ентузіастів заснувати «Палицинську академію», яка б продовжила традиції Попівської. А водночас взяти під опіку могили Олександра Палицина та його дружини Євдокії, біля яких ростуть свідки того часу — древні дуб, каштан і сосна віком від 200 до 300 років, а також пам'ятку природи «Озеро Журавлине», яке з'явилося у кратері від метеоритного удару в 1740 році; вцілілі будівлі, зведені наприкінці XVIII — початку XIX століть за кресленнями Олександра Палицина, чимало інших об'єктів, що становлять історичну цінність.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  2. Під знаком цикорію — шануючи історію. Архів оригіналу за 9 вересня 2019. Процитовано 8 вересня 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]