Перейти до вмісту

Заморуєв Георгій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Заморуєв Георгій Михайлович
Народився1904 Редагувати інформацію у Вікіданих
Катеринослав, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1959 Редагувати інформацію у Вікіданих
Магнітогорськ, Челябінська область, РРФСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняQ29907227? Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materДніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Санкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьметалургія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладМагнітогорський металургійний комбінат
Magnitogorsk State Technical Universityd Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор технічних наук
Нагороди
орден «Знак Пошани» медаль «За трудову відзнаку» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Георгій Михайлович Заморуєв (19041959) — радянський промисловий діяч і вчений, доктор технічних наук, професор (1958).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 24 лютого (8 березня за новим стилем) 1904 року в місті Катеринославі Російської імперії.

Освіта

[ред. | ред. код]

Закінчив Катеринославську 1-шу класичну гімназію, потім, 1926 року — Дніпропетровський інститут народної освіти (нині Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара) за спеціальністю «хімія».

У 1929 році здобув другу освіту, закінчивши Ленінградський політехнічний інститут (ЛПІ, нині Санкт-Петербурзький політехнічний університет Петра Великого) за спеціальністю «металургія чорних металів».

У 1938 році за сукупністю наукових публікацій Г. М. Заморуєву було присвоєно вчений ступінь кандидата технічних наук без захисту дисертації. У 1956 році в Московському інституті сталі та сплавів (нині Національний дослідний технологічний університет «МІСіС») він захистив докторську дисертацію на тему «Структурні зміни поверхневих шарів сталевих тіл при зношуванні (тертя)» і в 1958 році йому було присвоєно вчене звання професора.

Діяльність

[ред. | ред. код]

Після закінчення ЛПІ працював у металографічній лабораторії ленінградського заводу «Більшовик» (нині Обухівський завод). У 1933—1934 роках був начальником металографічної та механічної лабораторій на металургійному заводі ім. М. В. Фрунзе (нині Костянтинівський чавуноливарний завод) у місті Костянтинівка Донецької області Української РСР. Повернувшись до Ленінграда, у 1936—1938 роках працював начальником лабораторії заводу «Пневматика».

У 1938 році Георгій Михайлович був направлений до Магнітогорська, де в роки Німецько-радянської війни брав участь в освоєнні на Магнітогорському металургійному комбінаті виробництва броньової сталі, будучи за сумісництвом заступником начальника термічного сектора спецбюро № 1 (легендарного «броньового бюро»). Він запропонував технологію спеціального процесу термічної обробки, що дозволила відновлювати плавки броньової сталі, що раніше йшла у брак, що заощадило тисячі тонн легованої сталі.

Також із 1938 року був запрошений на роботу до Магнітогорського гірничо-металургійного інституту (МГМІ, нині Магнітогорського державного технічного університету), де завідував кафедрою металознавства та термічної обробки до кінця життя. З 1944 до 1948 року обіймав посаду заступника директора інституту з науково-навчальної роботи. Був автором понад 70 наукових праць, виховав низку кандидатів наук, серед них — Д. М. Золотоустовський, що став проректором із навчальної роботи МГМІ.

Займався громадською діяльністю, у 1947—1951 роках був членом президії Челябінського обкому профспілки працівників вищої школи та наукових установ.

Помер 21 листопада 1959 року у Магнітогорську. Був похований на Правобережному цвинтарі міста, де пізніше поряд із ним було поховано його дружину.[1]

Пам'ять

[ред. | ред. код]
Зовнішні зображення
Портрет Г.М. Заморуєва в Магнітогорському краєзнавчому музеї
  • У Державному архіві Пермського краю є документи, які стосуються Г. М. Заморуєва.[2]
  • Художник Семен Васильович Камінський[3] написав у 1960 році портрет Георгія Михайловича, який перебуває в Магнітогорському краєзнавчому музеї.[4]

Заслуги

[ред. | ред. код]
  • Г. М. Заморуєв був нагороджений двома орденами «Знак Пошани» та медалями, серед яких «За трудову відзнаку» та «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
  • Також був удостоєний Почесних грамот Міністерства чорної металургії СРСР. Його ім'я було внесено до Книги пошани МГМІ (1967).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Заморуев Георгий Михайлович. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 10 листопада 2019.
  2. Заморуев Георгий Михайлович, физик-математик, металлург. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 10 листопада 2019.
  3. Выставка живописи и графики Семена Каминского к 125-летию со дня рождения художника. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 10 листопада 2019.
  4. Каминский С. В. Портрет Заморуева Георгия Михайловича. Архів оригіналу за 10 листопада 2019. Процитовано 10 листопада 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]