Перейти до вмісту

Занько Григорій Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Занько Григорій Дмитрович
Народження5 травня 1957(1957-05-05) (67 років)
Заньки (Ніжинський район), Чернігівської обл.
НаціональністьУкраїнець
Країна УРСР Україна Україна
НавчанняКиївський національний університет будівництва і архітектури
Праця в містахВишневе, Київ, Коростень, Коростишів, Макарів, Щолкіне, Єрусалим
Нагороди
Державна премія України в галузі архітектури
Державна премія України в галузі архітектури

Занько Григорій Дмитрович (нар.5 травня 1957, с. Заньки, Ніжинського р-ну Чернігівської обл.) — радянський та український архітектор, художник, поет.

Біографія

[ред. | ред. код]

Занькó Григорій Дмитрович (нар. 5 травня 1957, с. Заньки Ніжинського р-ну Чернігівської обл.).

У 1980 році закінчив  архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту (нині — Київський національний університет будівництва і архітектури).

З 1980 року працював  у Державному  інституті проєктування міст («ДІПРОМІСТО») в архітектурно-планувальній  майстерні № 4 по  проєктуванню театрів.

Головний архітектор  проєктів.

З 2006 року працював  заступником директора  проєктно-будівельного ТОВ «Агропромбудсервіс» м. Київ.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Одружений з 1980 р. Дружина — Занькó Олена Федорівна. Народилася у 1960 році, росіянка, дизайнерка-модельєрка.

Діти:

Дочка — Журавéль Марія Григорівна (до шлюбу Занькó), народилася у 1982 році, українка, архітекторка. Її чоловік — Журавель Євгеній Миколайович, народився у 1982 році українець, архітектор. Їх діти: Поліна Євгеніївна Журавель — 2006 р.н; Аліна Євгеніївна Журавель — 2015 р.н.

Син — Занькó Федір Григорович. Народився у 1990 році, українець, архітектор. Його дружина — Занько Катерина Вікторівна (до шлюбу Марусéнко). Народилася у 1991 році, українка, дизайнерка-архітекторка.

Реалізовані роботи

[ред. | ред. код]
  • 1981—1983 — Виробничо- оформлювальний комбінат на ВДНГ УРСР в м. Києві.[1] Архітектори: Віталій Юдін та Григорій Занько.
  • 1983—1984 — Київський театр драми і комедії на лівому березі Дніпра.[1] (У складі авторського колективу).
  • 1984—1988 — реконструкція Київського театру опери та балету ім. Т. Г. Шевченка (нині Національна опера України) із створенням поблизу нього Театральної площі.[1] (У складі авторського колективу).
  • 1988—1992 — 7-поверховий житловий будинок на 28 квартир на вул. Миколи Соловцова № 3 у м. Києві.
  • 1988—1992 — магазин «Овочі-фрукти» загальною площею 600 м.кв. на вул. Миколи Соловцова № 3 у м. Києві.
  • 1989—1990 — храм УПЦ на 1000 прочан у с. Іваниківка Богородчанського р-ну Івано-Франківської обл.[1]
  • 1991—1999 — Свято-Покровський храм УПЦ в пмт Іршанськ Володарсько-Волинського р-ну Житомирської обл.[1]
  • 1991—2001 — Кафедральный собор УПЦ на честь 2000 річчя Різдва Христового у м. Коростені Житомирської обл.[1]
  • 1994—1999 — Свято-Успенський храм УПЦ в м. Коростені Житомирської обл. [1]
  • 1994 — реконструкція Свято-Георгіївського храму УПЦ з прибудовою дзвіниці у с. Мелені Коростенського р-ну Житомирської обл.[1]
  • 1997—1998 — реконструкція корпусу № 1 під банк «Фінанси та кредит» на вул. Артема № 60 у м. Києві. Архітектори: Григорій Занько та Тетяна Єрофалова. [1]
  • 1997—2019 — перша та друга черги будівництва православного Свято-Іоанівського монастиря із храмом Іоана Шанхайського в Квітучому провулку № 18 у м. Києві.
  • 1999—2001 — храм євангелістів християн-баптистів на честь 2000 річчя Різдва Христового у пмт Макарів Київської обл.[1]
  • 2000 — Блок-корпус готельного типу на бульварі Лесі Українки № 26B у м. Києві.
  • 2001—2005 — реконструкція житлового будинку (пам'ятника архітектури) із надбудовою мансардного поверху на вул. О.Гончара № 45В у м. Києві.
  • 2002—2010 — собор Андріана і Наталії УПЦ на Лісовому проспекті № 32 у м. Києві.[1]
  • 2002—2008 — «Святі ворота» на території Свято-Троїцького монастиря УПЦ «Китаївська пýстинь» у м. Києві.[1]
  • 2002—2008 — реконструкція частини будівлі № 1 під трáпезну Свято-Троїцького монастиря УПЦ «Китаївська пýстинь» у м. Києві.[1] Архітектор Григорій Занько та студентка арх.фак. КНУБА — Марія Занько.
  • 2002—2008 — реконструкція частини будівлі № 1 під храм на честь 12 апостолів Свято-Троїцького монастиря УПЦ «Китаївська пýстинь» у м. Києві.[1] Архітектор Григорій Занько та студентка арх.фак. КНУБА — Марія Занько.
  • 2002—2008 — аркада між храмом на честь 12 апостолів та трáпезною Свято-Троїцького монастиря УПЦ «Китаївська пýстинь» у м. Києві.[1]
  • 2002—2008 — реконструкція будівлі № 2 під корпус настоятеля Свято-Троїцького монастиря УПЦ «Китаївська пýстинь» у м. Києві.[1]
  • 2002—2008 — реконструкція будівлі № 3 під братський корпус Свято-Троїцького монастиря УПЦ «Китаївська пýстинь» у м. Києві.[1]
  • 2002—2008 — реконструкція будівлі № 5 під братські келії Свято-Троїцького монастиря УПЦ «Китаївська пýстинь» у м. Києві.[1]
  • 2002—2006 — розробка генерального плану та реконструкція з прибудовами житлового будинку під корпус настоятеля православного Свято-Іоанівського монастиря на вул. Поповича № 12 у с. Мала Солтанівка Київської обл.
  • 2002—2006 — монастирські корпуси № 1 і № 1а із гаражами та «Святими воротами» між ними на території православного Свято-Іоанівського монастиря на вул. Поповича № 12 у с. Мала Солтанівка Київської обл.
  • 2002—2006 — корпус№ 2 із трапезною Свято-Іоанівського монастиря на вул. Поповича № 12 у с. Мала Солтанівка Київської обл.
  • 2002—2006 — каплиця Всіх святих на подвір'ї Свято-Іоанівського монастиря на вул. Поповича № 12 у с. Мала Солтанівка Київської обл.
  • 2002—2017 — собор Різдва Богородиці УПЦ на вул. Рози Люксембург № 11 у м. Коростишів Житомирської обл.[1]
  • 2002 — реконструкція історичної будівлі під Свято-Михайлівський храм УПЦ на вул. Дехтярівській № 19 у м. Києві.
  • 2003 — придорожне кафе із мініготелем на вул. Т.Шевченка № 1А у м. Буча Київської обл.
  • 2005 — «Святі ворота» на території Свято-Георгіївського храму УПЦ у с. Беліловка Ружинського р-ну Житомирської обл.
  • 2005—2008 — надбудова 4-го поверху з дахом на будівлі автошколи на вул. Шолуденка у м. Вишгороді Київської обл.
  • 2006—2008 — розробка генерального плану та братський корпус Свято-Преображенського монастиря УПЦ на вул. Ягідній в Голосіївському р-ні м. Києва.
  • 2007—2017 — хрестильня на території собору Андріана і Наталії УПЦ на Лісовому проспекті № 32 у м. Києві.
  • 2007-2012 — хрестильня, собор, усипальниця та ін. храмового комплексу Різдва Богородиці УПЦ на проспекті Академіка Глушкова № 11 у м. Києві.[1] Архітектори: Ольга Кругляк (стадії «Е», «П») та Григорій Занько (коригування стадії «П», розробка стадії «РД», авторський нагляд за будівництвом).
  • 2008- сімейний мавзолей на 8 поховань, на Звіринецькому кладовищі у м. Києві. Архітектори: Григорій Занько та Євгеній Журавель.
  • 2011-2014 — Хрестовоздвиженський храм УПЦ у с. Жóрнівка Київської обл.
  • 2011-2014 — «Святі ворота» на території Хрестовоздвиженського храму УПЦ у с. Жóрнівка Київської обл.
  • 2012-2019 — храм-хрестильня Іоана Шанхайського УПЦ на вул. Машинобудівників № 19 у м. Вишневе Київської обл.
  • 2012-2016 — цокольний поверх храму св. Пантелеймона УПЦ на вул. Марини Раскової № 19 у м. Києві.
  • 2012-2015 — храм Преображення Господнього УПЦ на вул. Старокиївській житлового масиву «Хутір Ясний» Києво-Святошинського р-ну Київської обл.
  • 2014 — надбудова дзвіниці храму Божої Матері на честь ікони «Справляння по загинувшим» УПЦ у м. Вишневе Київської обл.
  • 2013-2019 — реконструкція будівель «Олександрівського подвір'я», стіни якого межують із стінами храму Гроба Господнього у м. Єрусалим.
  • 1985-2019 — приватні, присадибні житлові будинки загальною площею 150—1500 м.кв. із господарчими будівлями та без них на території України — 55 будинків (ще 2 у реалізації).

Роботи у реалізації

[ред. | ред. код]
  • 1989 — житловий 9-12 поверховий будинок на 113 квартир, на вул. Шевченка–Шкільна у м. Вишгороді Київської обл.
  • 2003 — реконструкція житлового будинку на вул. Овруцькій № 3 у м. Києві. / У складі авторського колективу/.
  • 2003 — Свято-Казанський храм УПЦ на вул. Каштановій у м. Коростені Житомирської обл.
  • 2007—2012 — блок-корпус загальною площею 2780 м.кв. храмового комплексу Різдва Богородиці УПЦ на просп. Академіка Глушкова № 11 у м. Києві[1]. Архітектори: Ольга Кругляк (розробка стадій «Е», «П») та Григорій Занько (коригування стадії «П», розробка стадії «РД», авторський нагляд за будівництвом).
  • 2010 — собор Олександра Невського УПЦ на березі Азовського моря у м. Щолкіне АР Крим.
  • 2012 — реконструкція історичного Свято-Покровського храму УПЦ у с. Македони Миронівського р-ну Київської обл.
  • 2013 — храм УПЦ на території спортивного комплексу у с. Круглик Обухівського р-ну Київської обл. Архітектори: Григорій та Федір Заньки.
  • 2013 — ритуальний комплекс із храмом Жон-Мироносиць УПЦ у м. Вишневе Київської обл.

Роботи на шляху до реалізації

[ред. | ред. код]
  • 2002 — РД «Святі ворота» з капличками на вул. Китаївській  № 15А в м. Києві. Архітектор Григорій Занько та студентка  арх.фак. КНУБА — Марія Занько.
  • 2003 — РД реконструкція магазину на вул. Китаївській № 15 під храм–хрестильню Свято-Троїцького  монастиря  «Китаївська пýстинь» УПЦ у м. Києві.
  • 2011 — РП храм Святої Трійці УПЦ у пмт Чабани Київської обл.
  • 2013 — РД храм Святої Трійці УПЦ у с. Рахманів Шумського р-ну Тернопільської обл.
  • 2013 — РД «Святі ворота» на території храмового комплексу Вознесіння Господнього УПЦ на вул. Машинобудівників № 19 у м. Вишневе Київської обл. Архітектори: Григорій та Федір Заньки.
  • 2013 — РД східні ворота із капличками на території храмового комплексу Вознесіння Господнього УПЦ на вул. Машинобудівників № 19 у м. Вишневе Київської обл. Архітектори Григорій та Федір Заньки.
  • 2013 — РД прибудова вхідної групи загальною площею 752 м.кв. до собору Андріана і Наталії УПЦ на Лісовому проспекті № 32 у м. Києві. Архітектори: Григорій та Федір Заньки.
  • 2013 — РП собор св. Іоана Предтечі УПЦ на вул. Залісній № 25а у м. Києві.
  • 2013 — ЕП чотирипрестольний собор УПЦ на 27 км траси Київ — Луганськ в Обухівському р-ні Київської обл.
  • 2014 — ЕП кафедральний собор УПЦ на вул. Героїв Сталінграду № 1а у м. Полтаві. Архітектори: Григорій та Федір Заньки.
  • 2014 — ЕП трипрестольний собор на 3000 прочан на території храмового комплексу Вознесіння Господнього УПЦ на вул. Машинобудівників № 19 у м. Вишневе Київської обл. Архітектори: Григорій та Федір Заньки.
  • 2013 — ЕП Дитячий приют на території храмового комплексу Вознесіння  Господнього УПЦ на вул. Машинобудівників № 19 у м. Вишневе Київської обл. Архітектори: Григорій та Федір Заньки.
  • 2016 — ЕП храмовий комплекс пам'яті жертвам фашизму у роки Другої світової війни в Бабиному Яру м. Києва. Архітектори: Григорій та Федір Заньки.

Фотографії окремих робіт

[ред. | ред. код]

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • 1990 – Державна премія України в галузі архітектури – за реконструкцію Державного академічного театру опери і балету УРСР імені Т.Г.Шевченка
  • 2001 – орден «Нестора-літописця» від Української Православної Церкви – за реалізацію проекту Кафедрального собору на честь 2000 річчя Різдва Христового у м.Коростені Житомирської обл.
  • Орден «Святителя Димитрія» від Української Православної Церкви – за реалізацію проекту в 2002-2010 рр. собору Андріана і Наталії на Лісовому п-ті, 32 в м.Києві.
  • 2014 – орден «Кирила і Мефодія» від Української Православної Церкви – за реалізацію проекту Хрестовоздвиженського храму у с.Жорнівка Київської обл.
  • 2019 – почесна нагорода від «Помісної Української Православної Церкви та побожного народу» - за реалізацію проєктів церковних будівель і споруд.

Літературні та наукові видання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • ЕСУ [Архівовано 25 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
  • Енциклопедія Сучасної України 2010; том 10; стр 221; стр 222; стр 270.
  • Книга «Храм Різдва Пресвятої Богородиці». Київ 2010; сс 12-14.
  • Журнал А. С.С. 1999; Україна; № 3 с32.