Запальничка

Запальни́чка[1] — невеликий портативний пристрій, що використовується для отримання полум'я. Складається з металевої чи пластикової ємності, наповненої горючою рідиною чи стиснутим скрапленим газом, механізмом займання та гасіння, сопла.

Найпоширенішими видами палива для запальничок є зріджений нафтовий газ (пропан, бутан) або бензин. У бензинових запальничках полум'я отримують від спалювання парів бензину. Із ємності з паливом пари бензину подаються(витягуються) гнотом завдяки його поглинальним властивостям, що відбувається відразу після відкидання кришки запальнички. Полум'я гасне після закриття відкидної кришки. Такі запальнички легко наповнювати паливом.
У газових запальничках у ємностях для палива зберігається в зрідженому стані газ. Газ виходить зазвичай після натискання кнопки, яка відкриває клапан ємності і тиск викликає викид газу і змішування його з повітрям. Полум'я гасять звільняючи від натискання кнопку, внаслідок чого закривається клапан та відключається газ. Бувають одноразові газові запальничики, а також ті, які можуть бути повторно заповнені.

Для запалювання легкозаймистих речовин необхідна іскра. В сучасних запальничках це досягається двома шляхами.
Перший спосіб полягає у використанні в запалювальному пристрої металевого висікача у формі зубчастого коліщатка і кресального каменю. Кресальними каменями служать пірофорні сплави (Фероцерій). Від обертання висікача відбувається стирання кресального каменю, внаслідок чого пірофорний сплав самозаймається (висікається багато іскор). Намокання цього механізму унеможливлює отримання полум'я, що і є головним недоліком даного способу.
Другий спосіб полягає в одержанні електричних іскор (або електричного розряду). В цьому випадку застосовуються або гальванічні елементи, або (найчастіше) п'єзоелектрика. Такі запальнички є невразливими для вологи, оскільки полум'я з'являється внаслідок натискання кнопки.
У запальничках бувають і інші принципи дії для запалювання: займання дротом, розжареним електричним струмом; каталітичний підпал парів органічних речовин.
- ↑ Запальничка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Ця стаття не містить посилань на джерела. (січень 2018) |