Запорожець Віктор Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Віктор Запорожець
Загальна інформація
Повне ім'яЗапорожець Віктор Костянтинович
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Народження23 травня 1947(1947-05-23) (77 років)
с-ще Волчанка, Свердловська область
ПроживанняМиколаїв
Alma materМиколаївський національний університет імені В. О. Сухомлинського
Вагова категоріяперша найлегша вага
найлегша вага
Стійкаортодокс
Зріст160

Ві́ктор Костянти́нович Запоро́жець (23 травня 1947) — український радянський боксер, чемпіон СРСР, згодом — тренер.

Майстер спорту міжнародного класу (1971). Заслужений тренер України (2001).

Закінчив Миколаївський державний педагогічний інститут (1971).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у селищі Волчанка Свердловської області РРФСР. 1957 року разом з сім'єю переїхав до Миколаєва УРСР. Боксом займався з 1962 року. Виступав за команду спортивного товариства «Динамо» (Миколаїв, 1967–71). Провів 183 бої, здобув 155 перемог.[1]

Срібний призер 4-ої Спартакіади народів СРСР (1967). Володар Кубка Європи (Київ, 1968).

На Олімпійських іграх 1968 в категорії до 48 кг переміг Ватанабе Дзюдзі (Японія) і програв Чі Єн Джу (Південна Корея) — 2-3.

Срібний призер чемпіонату СРСР (1969). Учасник матчів СРСР — США (1969, 1971). Чемпіон СРСР (1971).

На чемпіонаті Європи 1971 року в категорії до 51 кг програв у другому бою.

Після завершення спортивної кар'єри був тренером з боксу. З 1980 року очолював СДЮШОР № 6 (Миколаїв).

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Аров, Б. Л. Запорожець Віктор Костянтинович (Ukrainian) . Т. 10. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.

Посилання

[ред. | ред. код]