Запорожцева Лідія Григорівна
| Запорожцева Лідія Григорівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 25 лютого 1937 Москва |
| Померла | 28 квітня 2015 (78 років) Київ |
| Громадянство |  Україна |
| Діяльність | акторка оперети |
| Відома завдяки | акторка Київського театру оперети |
| Alma mater | ГІТІС (м. Москва) |
| Заклад | Одеський академічний театр музичної комедії імені М. Водяного  |
| У шлюбі з | Шевцов Дмитро Олександрович |
| Діти | доньки Альона і Василиса |
| Нагороди |  |
Лі́дія Григо́рівна Запорожцева (нар. 25 лютого 1937, Москва — пом. 28 квітня 2015, Київ) — українська акторка, відома виступами в Одеському театрі музичної комедії та Київському театрі оперети. Заслужена артистка УРСР. Лауреатка премії Київська пектораль (2001).
Лідія Запорожцева народилась 25 лютого 1937 року в Москві.
Після закінчення школи вступила в Московський державний університет імені М. В. Ломоносова на біолого-ґрунтовий факультет (нині — біологічний), але не провчилась там і року, оскільки тяга до мистецтва, посилена виступами в університетській самодіяльності[1], привела до ГІТІСу на курс акторів музичної комедії, який вів Понтрягін Павло Михайлович. Після закінчення ГІТІСу почала виступати в Одеському театрі музичної комедії під керівництвом Михайла Водяного.
1963—1985 — акторка Київського театру оперети. Також працювала на українському радіо, де вела передачу «В опереті як в опереті» (режисер Зоя Коробова), що популяризувала оперету.
Заслужена артистка УРСР. Лауреат премії «Київська пектораль» у номінації «За вагомий внесок в театральне мистецтво» (2001).[2]
Чоловік — народний артист України Шевцов Дмитро Олександрович — актор, режисер, лібретист.
- Донька – Олена Запорожцева, закінчила Київський політехнічний інститут, хімік-технолог. Наразі активно веде творчу діяльність. Художниця.
- Донька – акторка театру та кіно Василина Шевцова. Працює у театрі пригод та фантастики "Каскадер".
- Онук – Дмитро Шевцов, був названий на честь діда, режисер телебачення. Працює у ЗМІ.
- Мірабелла («Циганський барон» Й. Штрауса)
- Мотря («Голий президент» А. Філіпенка, 1967)
- Сільва («Сільва» І. Кальмана)
- Ліза («Моя чарівна леді» Фредеріка Лоу)
- Маріца («Маріца» І. Кальмана)
- Чиболетта («Ніч у Венеції» Й. Штрауса)
- Оксана («Сто перша дружина султана» А. Філіпенка)[3]
- Ліллі Ванессі («Цілуй мене, Кет!» Коула Портера)[4]
- Королева («Три мушкетери» М. Дунаєвського)
- Віра Холодна («На світанку» О. Сандлера)
- Катя («Четверо з вулиці Жанни» О. Сандлера)
- Мері Ллойд («Герцогиня із Чикаго» І. Кальмана)[5]
- Мадлен Тісьє («Фіалка Монмартра» І. Кальмана)[6]
- Марфа («Дівочий переполох» Ю. Мілютіна)[7]
Співала в опереті «Бравий солдат Швейк».[8]
- ↑ Театр, Том 25, Часть 3. — М.: Искусство, 1964. — с. 101
- ↑ Київська пектораль. Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 19 квітня 2015.
- ↑ Юрій Станішевський. Українська оперета: проблеми, пошуки, парадокси (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 23 березня 2022.
- ↑ Г. Сметанина. Киевские находки // Огонек. 5.9.1970. — с. 20
- ↑ Театр, Том 31, Часть 1 — М.: Искусство, 1970. — с. 28(рос.)
- ↑ Театральная жизнь, Выпуски 1-12. — 1960. — с. 3(рос.)
- ↑ Журнал «Вітчизна». — К.: Радянський письменник, 1976. — с. 189
- ↑ Наука і культура, Україна. — К.: Знання, 1971. — с. 264
- Все про оперету. Лідія Запорожцева [Архівовано 1 квітня 2016 у Wayback Machine.]Державна телерадіокомпанія «Культура» (відео), 2012
- Блог Альони Запорожцевої. Фотографія родини Д. О. Шевцова [Архівовано 20 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- Запорожцева Лидия, Тимошко Тамара, Чемень Валентина. Жизнерадостное искусство оперетты. [Беседа с актрисами. Записала В. Апините]. — Ригас Балес, 1976, 8 июля.
- Вічна пам'ять. Некрологoperetta.com.ua
- Перикола відео