Зарянко Сергій Костянтинович
Зарянко Сергій Констянтинович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 24 вересня (6 жовтня) 1818 або 6 жовтня 1818[1] Ляди[d], Каписький повіт, Могильовська губернія, Російська імперія[2] | |||
Смерть | 20 грудня 1870 (1 січня 1871) (52 роки) або 1 січня 1871[1][3][4] (52 роки) | |||
Москва, Російська імперія[2] | ||||
Поховання | Ново-Олексіївський монастирd | |||
Національність | білорус | |||
Країна | Російська імперія | |||
Жанр | портрет | |||
Навчання | Школа Венеціанова | |||
Діяльність | художник | |||
Відомі учні | Перов Василь Григорович, Василь Володимирович Пукірєвd і Следзінський Вікентій Олександрович | |||
Працівник | Московське палацове архітектурне училищеd | |||
Роботи в колекції | Ермітаж, Romanov Galleryd і Національний художній музей Білорусі | |||
| ||||
Зарянко Сергій Костянтинович у Вікісховищі | ||||
Сергій Констянтинович Зарянко (24 вересня 1818 — 20 грудня 1870) — російський і білоруський художник-портретист.
Учень художника Олексія Веніціанова у якого почав займатися ще в період навчання в гімназії. Закінчив Академію мистецтв. У 1838 році отримав звання некласного художника, а в 1843 році за картину «Середина Морського Нікольського собору» був обраний академіком.
З кінця 1840-х років став займатися портретною творчістю, отримав визнання. Отримав звання професора, з 1856 року викладав у Московському училищі живопису, скульптури та архітектури. У викладанні використовував дещо з педагогічної методик Венеціанова. Його учні І. М. Прянишников, В. Г. Перов, В. В. Пукирев отримали визнання як художники. Практика викладання в училищі дала йому зрозуміти, що вчителі малювання мають слабку методичну і педагогічну підготовку. Про це він вказав у «Записці з предмету малювання», яку він подав до Академії мистецтв у 1858 році.
Портрети Сергія Зарянка відзначаються детальною, майже фотографічною точністю зображених осіб на портретах, також другорядних деталей.
Його полотна були представлені на Всесвітній виставці в Парижі (1867). Представлялися також твори і через тридцять п'ять літ після смерті автора в Берліні та Парижі. У Національному музею Тараса Шевченка зберігається портрет Ф. П. Толстого (1850)[5]
Ця стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою. |
-
Князь Семён Давыдович Абамелик-Лазарев, 1853
-
Цесаревич Александр Александрович (будущий император Александр III), 1867
-
Великий князь Владимир Александрович младший брат Александра III, 1867
-
Адмирал и полярный исследователь Фёдор Петрович Литке, 1854
-
Генерал-лейтенант Александр Иванович Мясоедов, 1857
-
Генерал от инфантерии, реформатор Яков Иванович Ростовцев, 1855
-
Генерал-лейтенант, военный инженер Пётр Карлович Ломновский, 1849
-
Медальер Фёдор Петрович Толстой, 1850
-
Княгиня Изабелла Адамовна Гагарина, урождённая графиня Валевская, жена обер-гофмейстера С. С. Гагарина, конец 1850-х
- ↑ а б Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
- ↑ а б Зарянко Сергей Константинович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 1998.
- ↑ RKDartists
- ↑ Київ. У музеї Шевченка. Архів оригіналу за 29 жовтня 2016. Процитовано 28 жовтня 2016.
- Гуріч Зоя Підготовка вчителів образотворчого мистецтва в спеціалізованих закладах освіти у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. [Архівовано 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Проблеми підготовки сучасного вчителя № 10 (Ч. 1), 2014 — с.312 — С.253-258
- Рудницький Георгій З життя двох художників [Архівовано 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.]// Кримська Світлиця — № 3 за 17.01.2003 р.
- Як Олексій Венеціанов «конкурував» з Академією мистецтв у вихованні самобутніх живописців? [Архівовано 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |