Засоби масової інформації у Киргизстані
Засоби масової інформації у Киргизстані користуються більшою свободою у порівнянні із сусідніми країнами в регіоні[1], а конституція гарантує свободу преси і забороняє цензуру[2]. Проте, ЗМІ, як і раніше, обмежені урядом. ОБСЄ випустила звіт про етичні стандарти у друкованих та онлайн-ЗМІ Киргизстану[3].
У 2003 році вісім із 25-30 газет і журналів Киргизстану належали державі, а державне видавництво «Учкун» було основним видавцем газет у країні[2].
Конкуренція серед засобів масової інформації спотворюється сильною державною підтримкою проурядових газет і мовних компаній[2]. На початку 2000-х років все більше число таких торгових точок контролювалося особами, пов'язаними з урядом. Наразі в Киргизстані існує 8 державних і 20 приватних телевізійних мереж, де уряд обмежує мовлення і в минулому залякувало або закривало приватні мережі, які висловлювали думку опозиції[4]. Є 23 FM-радіостанції і, в цілому, 13 AM-станцій. Державні ЗМІ є домінувальними, а спроби приватизувати їх з боку опозиції заблокувалися президентом Курманбеком Бакієвим. Більшість приватних мереж базуються у столиці країни, Бішкеку. У 2004 році на 1000 чоловік приходилося 187,6 телевізора; про використання радіо інформації немає.
Як телебачення і радіо, новинні ЗМІ обмежені у тому, що вони можуть повідомляти, і рідко критикують уряд. Журналісти в минулому зазнавали переслідувань і залякування, які були як за, так і проти уряду, і протестували, коли президент взяв на себе роль заступника директора у державній корпорації суспільного мовлення Киргизької Республіки. Існують державні і приватні агентства киргизькою, російською та англійською мовами[1]. Наклеп є таким діянням, що передбачає кримінальне покарання[4].
Після зміни уряду у 2005 році опозиційні погляди в цілому отримали більше уваги ЗМІ, ніж раніше[2]. Однак доступ представників ЗМІ до опозиції залишався обмеженим. Опозиційний телеканал «Березень» закрився за рішенням киргизького суду[5].
Більше 34 відсотків населення Киргизстану використовували Інтернет до 2016 року[6]. Зростання використання Інтернету призвело до того, що онлайн-ЗМІ стали більш значними і відігравали все більшу роль у політичних процесах країни. Кращим прикладом цього були антикорупційні протести, проведені в Бішкеку у листопаді і грудні 2019 року, після того, як Kloop опублікував дослідження спільно з Радіо Свобода і Центром з дослідження корупції та організованої злочинності про масову корупцію у киргизькій митній службі[7].
- ↑ а б BBC: Country profile: Kyrgyzstan. Архів оригіналу за 15 травня 2009. Процитовано 30 червня 2020.
- ↑ а б в г Kyrgyzstan country profile [Архівовано 26 лютого 2005 у Wayback Machine.]. Library of Congress Federal Research Division (January 2007). This article incorporates text from this source, which is in the public domain.
- ↑ Final report on monitoring and content analysis of ethical standards in print and online media of Kyrgyzstan. Organization for Security and Co-operation in Europe. Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 30 червня 2020.
- ↑ а б Freedom House 2007 report. Архів оригіналу за 27 грудня 2010. Процитовано 30 червня 2020.
- ↑ Kyrgyzstan: Court Orders Closure of Opposition TV Channel. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 30 червня 2020.
- ↑ Kyrgyzstan Internet Users. www.internetlivestats.com (англ.). Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
- ↑ Hundreds protest over Kyrgyz corruption report. Reuters (англ.). 25 листопада 2019. Архів оригіналу за 10 червня 2020. Процитовано 10 червня 2020.
 |
|---|