Заставнівський повіт
| Округ | |
| Коронний край | Герцогство Буковина |
| Країна | .svg){kind=small} Австро-Угорщина
|
| Центр | Заставна |
| Створений | 1.10.1904 |
| Площа | 492,82 км² |
| Населення | 51 407 (1910) |
| |
| Найбільші міста | Заставна |
Заставнівський повіт — адміністративна одиниця у складі Австро-Угорщини, ЗУНР і Румунії у 1905—1925 роках. Територія сучасного Заставнівського району Чернівецької області.
Адміністративний центр — місто Заставна.
Територія становила 492,82 км². Населення — 51 407 осіб (1910).
Заставнівський повіт на заході й півночі межував з повітами Галичини — Городенківським, Заліщицьким і Борщівським, на південному заході— з Кіцманським, на півдні — з Чернівецьким, на сході — з Хотинським повітами.
Повіт був створений 1 жовтня 1904 р. шляхом відокремлення судового округу Заставна (створеного в 1850 р.) від Кіцманського повіту.
Повіт за переписом 1910 року налічував 29 гмін (самоврядних громад) і 30 населених пунктів. Якщо в 1900 р. населення території майбутнього повіту становило 51 502 особи, то в 1910 році тут проживало 51 263 особи.[1] За віросповіданням: 1 684 римо-католики, 2 143 греко-католики, 34 вірмено-католики, 43 164 православні, 44 лютерани, 5 кальвіністів і 4 189 юдеї. За національністю: 2 541 німець, 11 чехів-моравців-словаків, 1 118 поляків, 47 466 українців, 65 румунів і 62 чужоземці.[2] Євреїв здебільшого записували німцями — оскільки їдиш вважався діалектом німецької мови, також представники юдейської віри були серед зареєстрованих українцями, поляками, румунами і чужоземцями.
- Бабин
- Боянчук
- Борівці
- Брідок
- Чорний Потік
- Чуньків
- Дорошівці
- Горошівці
- Юрківці
- Кадовбівці (Кадовбище)
- Кисилів
- Хрещатик
- Кучурів Малий
- Кулівці
- Лука
- Митків
- Мосорівка
- Вікно
- Онут
- Погорилівка
- Прилипче
- Репужинці
- Самушин
- Товтри
- Василів
- Вербівці
- Веренчанка
- Заставна
- Звинячка (складається з Кострижівка і Звинячка)
Під час Першої світової війни територія повіту в серпні 1914 р. була окупована російськими військами. Повітом керував призначений окупаційною владою намісник («начальник уезда») аж до відступу російських військ у липні 1917 р. під натиском австро-угорського війська.
6 листопада 1918 р. народним волевиявленням було встановлено українську владу зі входженням до Західноукраїнської Народної Республіки. Однак Румунія скористалась відведенням українських військових частин на польський фронт і ще в листопаді окупувала Буковину.
| Заставнівський повіт | |
|---|---|
|
Județul Zastavna | |
|
| |
 (1919—1925) | |
| Адміністративна карта Королівства Румунія (1919—1925) | |
| Повіт: Жудець | |
| Адміністративний центр | Заставна |
| Країна |  Румунія
|
| Область | Буковина |
| Межує з: Галичиною, Кіцманським, Чернівецьким, Хотинським повітами | |
| Поділ на | пласи |
| Офіційна мова | румунська |
| Населення | |
| - повне | ? |
| Етнікон | українці |
| Площа | |
| - повна | 492,82 км² |
| Роки існування | 1919—1925 |
| - раніше відомий як | Заставнівський повіт |
|
| |
Повіт (жудець) існував до укрупнення повітів у 1925 році. Відповідно до закону від 14 червня 1925 р., повіт 1 січня 1926 р. був ліквідований, а територія (разом з територіями Чернівецького і Кіцманського повітів) включена в утворений жудець Чернівці.
- ↑ Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern - Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung.
- ↑ Die Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1910 in den im Reichsrate vertretenen Königreichen und Ländern - Die summarischen Ergebnisse der Volkszählung. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 17 листопада 2019.
- ↑ Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910, Seite 403
| Історія |  | |
|---|---|---|
| Влада | ||
| Повіти | ||