Гудзонова затока
.svg){kind=small}
Гудзо́нова зато́ка (англ. Hudson Bay, фр. baie d'Hudson інук. ᑲᖏᖅᓱᐊᓗᒃ ᐃᓗᐊ ᐐᓂᐹᒄ) — природний величезний та відносно мілководний резервуар води у північно-східній Канаді.
Міжнародна гідрографічна організація вважає Гудзонову затоку частиною Північного Льодовитого океану[2], але деякі інші джерела вважають затоку частиною Атлантичного океану[3][4][5][6][7], не в останню чергу через те, що водообмін затоки з Атлантикою значно перевершує її водообмін з Північним Льодовитим океаном.
На півночі Гудзонова протока сполучає Гудзонову затоку з Атлантичним океаном; на її півдні — внутрішня затока Джеймс.
Води Гудзонової затоки омивають узбережжя провінцій Манітоби, Онтаріо, Квебеку та території Нунавут.
Площа поверхні затоки складає 819 000 км² або 1 240 000 км² (якщо до складу Гудзонової затоки включають Гудзонову протоку та затоки Джеймс, Фокс і Унгава)[8]. Водозбірний басейн затоки дуже великий, близько 3 861 400 км²[9], і охоплює південно-східну частину Нунавута і Саскачевана, більшу частину Манітоби, Онтаріо, Квебеку і навіть невелику частину американських штатів Північна Дакота, Південна Дакота, Міннесота і Монтана.
Затока розташована поблизу центру гравітаційної аномалії, яка була детально відображена на картах, отриманих за допомогою апарату GRACE.
Акваторія виникла в результаті затоплення низин водами гігантського льодовикового озера під час кліматичного катаклізму близько 6200 р. до н. е. Точна дата дискусійна, проте можна з упевненістю сказати, що море утворилося за деякий час до велетенського скандинавського зсуву Стурегга [10]. У південно-східній частині імовірно знаходиться ударний метеоритний кратер діаметром 443 км [11]. Гіпотетична східна кромка цього кратеру - майже ідеальної форми дуга Настапока, а центр має знаходитися у районі архіпелагу Белчер. Західне узбережжя низинне і рівне на північ аж до Арвіату, далі стаючи все більш порізаним і скелястим; найглибше вдаються в сушу затоки Честерфілд та Ранкін[12].
Морське дно в районі затоки зазнає ізостатичне підняття, здіймаючись зі швидкістю приблизно 60 см на 100 років і все більше оголюючись[12].
Затоку названо на честь британського дослідника Генрі Гудзона (англ. Henry Hudson), який в 1610 досліджував її узбережжя на шхуні «Діскавері» (англ. Discovery), екіпаж якого вчинив бунт 12 липня 1611 після довгої зими на кризі, що захопила корабель.
У роках 1668-1669 корабель «Нонсач» (англ. Nonsuch) повернувся з Англії в Гудзонову затоку: саме тоді й почалася жвава торгівля хутром факторією, яка згодом переросла у Компанію Гудзонової затоки.
Міжнародна гідрографічна організація так визначає межі Гудзонової затоки:[13]:
- На півночі: Лінія від мису Нувук (62°21′ пн. ш. 78°06′ зх. д. / 62.350° пн. ш. 78.100° зх. д.) до мису Лейсон, що є південно-східною точкою острова Саутгемптон , південним і західним берегом острова до його північного краю, звідти лінія до мису Біч (66°03′ пн. ш. 86°06′ зх. д. / 66.050° пн. ш. 86.100° зх. д.) на материку.
У Гудзоновій затоці багато островів, які переважно розташовані біля східного узбережжя. Всі острова Гудзонової затоки, як і острови в затоці Джеймс, є частиною території Нунавут, хоча права на деякі з них оскаржуються народом крі.
Найбільші острови: Котс і Мансел та Акіміски і Чарлтон у затоці Джеймс. У Гудзоновій затоці також розташовані архіпелаг Белчер (англ. Belcher Islands) та острови Оттава.
Акваторія затоки лежить в субарктичному кліматичному поясі, південна (затока Джарвіс) — помірному кліматичному поясі[14]. Влітку переважають помірні повітряні маси, взимку — полярні. Чітко відстежується сезонна зміна переважаючих вітрів. Досить великі річні амплітуди температури повітря. Зустрічається багато морської криги. Прохолодне сире літо з частими туманами; досить вітряна волога зима[15]. На півдні панують помірні повітряні маси, переважає західний перенос. Значні сезонні коливання температури повітря. Цілий рік переважає циклонічна діяльність, погода мінлива, часті шторми, влітку тумани[15].
Акваторія затоки утворює окремий екорегіон Гудзоновий комплекс арктичної зоогеографічної провінції[16]. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до арктичної циркумполярної області арктичної зони[17].
Води Гудзонової затоки містять велику кількість розчинених поживних речовин, тому одноклітинні водорості швидко ростуть у верхніх, освітлених шарах води. Дрібні ракоподібні, як і безхребетні, що мешкають на дні, служать джерелом їжі для молюсків, морських їжаків і морських зірок.
Серед риб, що мешкають у затоці, можна назвати полярну камбалу, тріску, палтуса та лосося, мігруючого в озера і річки на нерест. Кільчасті нерпи, бородаті тюлені та гренландські лисуни населяють райони, де є ділянки чистої води. Моржі, дельфіни і косатки живуть в північній частині затоки, а білі ведмеді мігрують взимку з півночі, щоб полювати на тюленів на льоду.
Близько 200 видів птахів збираються на узбережжі та на островах; до них належать качки, мартини, гаги, гагари, гуски білі, лебеді, кулики, снігові сови і круки. На берегах затоки зустрічаються такі травоїдні ссавці, як карибу і вівцебики, також тут водяться хутрові звірі.
- ↑ а б https://www.britannica.com/place/Hudson-Bay
- ↑ IHO Publication S-23 Limits of Oceans and Seas; Chapter 9: Arctic Ocean. International Hydrographic Organization. 2002. Архів оригіналу за 2 лютого 2014. Процитовано 1 липня 2017.
- ↑ Lewis, Edward Lyn; Jones, E. Peter та ін., ред. (2000). The Freshwater Budget of the Arctic Ocean. Springer. с. 101, 282—283. ISBN 978-0-7923-6439-9. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 26 листопада 2010.
- ↑ McColl, R.W. (2005). Encyclopedia of World Geography. Infobase Publishing. с. 57. ISBN 978-0-8160-5786-3. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 26 листопада 2010.
- ↑ Earle, Sylvia A.; Glover, Linda K. (2008). Ocean: An Illustrated Atlas. National Geographic Books. с. 112. ISBN 978-1-4262-0319-0. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 26 листопада 2010.
- ↑ Reddy, M. P. M. (2001). Descriptive Physical Oceanography. Taylor & Francis. с. 8. ISBN 978-90-5410-706-4. Архів оригіналу за 11 травня 2011. Процитовано 26 листопада 2010.
- ↑ Day, Trevor; Garratt, Richard (2006). Oceans. Infobase Publishing. с. 21. ISBN 978-0-8160-5327-8. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 26 листопада 2010.
- ↑ Hudson Bay / Britannica kids - Students. Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 12 грудня 2018.
- ↑ Canada Drainage Basins. The National Atlas of Canada, 5th edition. Natural Resources Canada. 1985
- ↑ Rick Schulting та ін. Catastrophic final flooding of Doggerland by the Storegga slide tsunami. Academia.edu (англ.). Архів оригіналу за 7 березня 2015. Процитовано 1 березня 2015.
{{cite web}}: Явне використання «та ін.» у:|author=(довідка) - ↑ В. П. Юрковец. В Канаде на побережье Гудзонского залива есть кратер диаметром 443 километра. icmmg.nsc.ru (рос.). ИВМиМГ СО РАН. Архів оригіналу за 4 липня 2017. Процитовано 5 січня 2017.
- ↑ а б James H. Marsh (2 квітня 2009). Hudson Bay. The Canadian Encyclopedia (англ.). Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 8 травня 2020.
- ↑ Limits of Oceans and Seas, 3rd edition (PDF). International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2011. Процитовано 6 лютого 2010.
- ↑ Атлас. 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
- ↑ а б (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
- ↑ (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
- ↑ (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.
- Гудзонова затока // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Hudson Bay (SEA, CANADA [Архівовано 10 березня 2018 у Wayback Machine.]) // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
- Hudson Bay / The Encyclopedia of Earth (англ.)
- Hudson Bay / The Canadian Encyclopedia [Архівовано 11 грудня 2018 у Wayback Machine.] (англ.)
- Гудзонов залив [Архівовано 11 грудня 2018 у Wayback Machine.] / БСЭ (рос.)
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
