Затока Святої Олени (ПАР)
| афр. St. Helenabaai англ. Saint Helena Bay | |
|---|---|
 | |
| 32°45′30″ пд. ш. 18°01′40″ сх. д. / 32.758333333333° пд. ш. 18.027777777778° сх. д. | |
| Прибережні країни |  ПАР |
| Регіон | Saldanha Bay Local Municipalityd |
| Площа | 26,92 км² |
| ідентифікатори і посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑79632 ·R (Saldanha Bay Local Municipality) |
  Затока Святої Олени Затока Святої Олени (Південно-Африканська Республіка) | |
 | |
 Затока Святої Олени у Вікісховищі | |
Затока Святої Олени (афр. St. Helenabaai, англ. Saint Helena Bay) — природна бухта на атлантичному узбережжі Південно-Африканської Республіки в муніципалітеті Західний-Берег, Західнокапської провінції, приблизно за 150 км на північ від Кейптауна, ПАР.
В затоці розташоване місто Ст. Хеленабей, що отримало свою ім'я від назви бухти[1] .
Затока Святої Олени — місце, де восени 1497 року вперше пристали до узбережжя Африки кораблі португальської експедиції на чолі з Васко да Гама, що відкрила морський шлях до Індії. Це відбулось 7 листопада 1497 р[2][3].
Бухта була названа португальцями Затокою Св. Олени (порт. Bahia de Santa Helena) на честь Святої Олени, матері імператора Костянтина Великого. Під час зупинки португальські моряки вступили в незначну сутичку з місцевими готтенготами, внаслідок якої Да Гама був поранений списом (асенегаєм) в стегно[4].
В XVII столітті у затоці Св. Олени заснувала свій форпост Голландська Ост-Індійська компанія. У 1673 році, під час 2-ї Готтенготсько-голландської війни, на голландський форпост напали готтенготи на чолі з Гоннемою, що призвело до військової ескалації[5].
Важливе риболовецьке місто з населенням 11.500 осіб.
Площа — 27 км².
Затока Святої Єлени — важливе місце рибальського промислу[6]. В затоці водиться велика кількість видів пелагічних риб, а також розташовано декілька рибо-переробних підприємств[7].
Васко да Гама описав це міце як «тихе» і «спокійне»[8].
Затока Святої Єлени — єдиний район уздовж західного південноафриканського західного узбережжя, де можна побачити схід сонця. Причиною є її унікальне розташування, де мис і місто на ньому дивиться на північний схід та майже на північ.
Регіон затоки Святої Єлени поділений на різні передмістя, а саме (зі сходу на захід): Ленгвіль, Вест-Пойнт, Ковен Стінберг, Ханнасбааї, Британіка-Хайтс, Харбор-Файтс, Сенді-Пойнт, БлюберріХілл, Коламбіна, Мід-Вест і вона включає сусідні міста Стомпнеусбаай та затоку Британія. Загалом затока включає вісімнадцять менших бухт[9][10].
- ↑ Dictionary of Southern African Place Names (Public Domain). Human Science Research Council. с. 395.
- ↑ St Helena Bay. www.sa-venues.com. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
- ↑ Op Pad in Suid-Afrika. BPJ Erasmus 1995. ISBN 1-86842-026-4
- ↑ Vasco da Gama's expedition reaches St Helena Bay. sahistory.org.za. 16 березня 2011. Архів оригіналу за 4 листопада 2020. Процитовано 11 грудня 2020.
- ↑ History of South Africa, 1486—1691, G.M Theal, London 1888.
- ↑ capewestcoastpeninsula.co.za. capewestcoastpeninsula.co.za. Архів оригіналу за 30 березня 2012. Процитовано 11 грудня 2020.
- ↑ HTML REDIRECT. sandypoint.co.za. Архів оригіналу за 10 лютого 2019. Процитовано 23 березня 2022.
- ↑ Sandy Point. www.sandypoint.co.za. Архів оригіналу за 10 лютого 2019. Процитовано 11 грудня 2020.
- ↑ St Helena Bay. CapeWestCoast.org. http://www.capewestcoast.org/regions/town.php?town_id=29 [Архівовано 22 серпня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Bay of many bays. http://capewestcoastpeninsula.co.za/sthelenabay/ [Архівовано 30 березня 2012 у Wayback Machine.]
