Затолокін Віктор Андрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Затолокін Віктор Андрійович
Народився28 листопада 1928(1928-11-28)
слобода Михайлівка; Желєзногорський район; Курська область
Помер10 травня 2004(2004-05-10) (75 років)
Прилуки, Чернігівська область, Україна
ГромадянствоСРСР СРСРУкраїна Україна
Alma materНіжинський державний університет імені Миколи Гоголя
НагородиОрден «Знак Пошани»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «Ветеран праці»
Відмінник народної освіти УРСР
Медаль А. С. Макаренка

Ві́ктор Андрі́йович Затоло́кін (1928—2004) — директор Прилуцької гімназії № 5, відмінник народної освіти, нагороджений медаллю ім. Макаренка.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1928 року в слободі Михайлівка Желєзногорського району Курської області; його батько був кравцем, мама — робітницею. 1937-го вступив до першого класу Михайлівської середньої школи. 1940 року сім'я переїхала до міста Дмитрієв Курської області; літні канікули 1941 року провів у тітки в місті Прилуки, звідки й був евакуйований із рідними до Казахстану, продовжив навчання у селі Каштук Чкаловської (нині Оренбурзька область). 1944 року закінчив 8 класів середньої школи № 1 у місті Прилуки. 1946 року сім'я Затолокіних повернулася у слободу Михайлівка. 1952-го закінчив Ніжинський педагогічний інститут.

Від 1952 року працював учителем історії середньої школи № 5 міста Луцька, з 1953-го — у середній школі № 1 Прилук. З 1954 року — в прилуцькій середній школі № 5. З 1958 по 1993 рік — директором школи № 5, потім — заступник директора з наукової роботи. 1972 року була введена в дію нова будівля школи № 5 — побудовано велику майстерню, стадіон, обладнано 21 сучасний кабінет. 1990 року загальноосвітня школа стала гімназією — спочатку створили 6 гімназичних класів, а в 1993-му їх було вже 12. Декілька разів обирався депутатом міської ради, очолював комісію по культурі і народній освіті.

Є автором наукового дослідження «Сучасні педагогічні технології».

Нагороджений орденом «Знак пошани», знаком «Відмінник народної освіти», медаллю ім. Макаренка, медаллю «Ветеран праці», знаком міської ради «Честь і слава».

Помер 2004 року в Прилуках.

Його іменем названо школу № 5, у якій працював Затолокін.

За словами людей, які знали Затолокіна, він завжди розмовляв лише російською мовою — української так і не вивчив.[джерело?]

Джерела

[ред. | ред. код]