Заудинський

Станція Заудинський Забайкальська залізниця; Улан-Уде — Заудинський; Заудинський — Петровський Завод; Заудинський — Наушки; Улан-Уде
	51°49′26″ пн. ш. 107°40′48″ сх. д. / 51.82389° пн. ш. 107.68000° сх. д.
Рік відкриття	1900 (124 роки)
Тип	вантажно-пасажирська
Колій	7
Платформ	1
Тип платформ(и)	берегова
Форма платформи	пряма
Вулиця	вулиця Пугачева
Відстань до Москва-Пасажирська-Ярославська, км	5649
Відстань до Іркутськ-Пасажирський, км	464
Відстань до Улан-Уде, км	8
Тарифна зона	0
Код станції	935703 ?
Код «Експрес-3»	2054552 ?
Заудинський на Вікісховищі

Заудинський (рос. Заудинский) — вузлова залізнична станція Улан-Уденського регіону Східносибірської залізниці Росії, транзитний пункт на Транссибірській залізниці. Розташована у місті Улан-Уде.

Від станції відходять лінії:

на Каримську (645 км);
на Улан-Уде (8 км);
на Улан-Батор (656 км).

Історія

Заснована в 1900 році^[1] як роз'їзд Заудинський Забайкальської залізниці.

У квітні 1938 року роз'їзд перетворено на станцію Східно-Сибірської залізниці (ССЗ) через будівництво у районі великих промислових підприємств — м'ясокомбінату, мелькомбінату і меблевої фабрики. Основним постачальником вантажів для станції став м'ясокомбінат^[2].

В 1937 році від станції почалося будівництво південної гілки ССЗ на Наушки. Робочий рух поїздів відкрито 15 січня 1939 року^[3]. В 1940 була здана в експлуатацію лінія Заудинський — Наушки^[4]. В 1950-ті роки, з будівництвом сполучених із нею залізниць на території Монголії і Китаю, ця лінія стала північною (російською) дільницею Трансмонгольської залізниці.

У жовтні 1964 року розпочато регулярний пасажирський рух поїздів за маршрутом Улан-Уде — Гусяче Озеро (згодом Улан-Уде — Наушки).

В 2012 році через станцію припинено приміський рух потяга Улан-Уде — Горхон Транссибірською магістраллю. В 2014 році скасовано електрички Улан-Уде — Петровський Завод (Транссибірська магістраль) і Улан-Уде — Загустай (реформований Улан-Уде — Наушки, по південній гілці).

З травня 2017 року відновлено рух електропоїзда Улан-Уде — Петровський Завод (з травня по жовтень, двічі на тиждень)^[5]^[6].

Примітки

↑ Железнодорожные станции СССР. Справочник. — М., Транспорт, 1981
↑ Вл. Славуцкий Драться за победу! // Бурят-Монгольская Правда, № 206 (7768), 30 августа 1942, стр. 2
↑ Третьяков В. Г. История сотрудничества России и Монголии в сфере железнодорожного транспорта (1890-е-1990-е гг.) // Автореферат диссертации. Иркутск — 2003. стр.30
↑ Сведения о железных дорогах общего пользования с 1918 по 1990 гг. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 29 вересня 2020.
↑ Электричка Улан-Удэ — Петровский Завод будет ходить дважды в неделю. Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 29 вересня 2020.
↑ В Бурятии летом будут курсировать две дополнительные электрички. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 29 вересня 2020.